08.04.2011 09:50
-
791
    
  18 | 18  
 © Тарас Іванів († 2012)

Зустріч

Відплакали свічки між зім’ятих квітів, 

Зів’яло життя, ще одне пронеслось. 

Верба похилилась, від звуку світів 

Прикрити дитятко в жалю довелось. 


Ні гріх натворити, чи навіть сім’ю 

У мріях, можливо, думки проплили. 

Ніхто не повірив у долю твою. 

Дзвінки, ніби сурми, в крові залили 


Реальність, що сталася, знову, як сон, 

Мов зараз пробудимось, роки сплили. 

Уже прокричав серед ночі клаксон, 

Ми це пережили, це ми прожили. 


У царстві всесвітньому Бога надій 

Зустрінемся - кожен у своє число. 

У часі пришвидшуєм плину подій. 

А там, нагорі, уже все розцвіло. 

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 27.03.2012 15:49  Оля Стасюк