26.03.2017 19:13
для всіх
374
    
  4 | 4  
 © Олена Коленченко

Зранена душа

Зранена душа

Серпанком оповиті вечори, 

Легка імла спускається на плечі.

Береза знову плаче із кори, 

Сумує разом з нею сонний вечір.


Тремтливо вітер подихом весни

Дівочі розплітає ніжно коси, 

Зорить із неба місяць в її сни, 

А зранена душа любові просить.


Всю силу б зараз взяти у Землі, 

Бруньки весніють солодом відчутно.

Та відбирають силу люди-злі

І серденько її рясніє смутком…

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 16.04.2017 19:53  Надія Крайнюк => © 

Чудова, витончена лірика. Дякую, пані Олено, за таку красу! Хай щастить!

 27.03.2017 09:32  Тетяна Белімова => © 

Боляче((((( А все наша людська жорстокість((((

 26.03.2017 23:37  Люлька Ніна => © 

Дуже гарно й дуже мелодійно, ніжно і лірично. Мені надзвичайно сподобалось.