28.03.2017 14:16
Без обмежень
124 views
Rating 5 | 7 users
 © Юрій СЛАЩОВ

Терпець

Дріб барабанів… Йде парад, 

святкують зрадники трьохріччя.

Матрьошок має маскарад -

"не севастопольске" обличчя.

Стоїть за гаслами ватаг, 

"пігулки-мрії" до контролю.

Летять каміння з Кара-Даг, 

нові синоніми знеболю.


Карає долю паралель, 

де буде Крим найближчим часом?

Якийсь маніяк, «збирач земель», 

привів «зелену біомасу».

Немовби, знову землетрус

руйнує долю красномовно.

Мій Херсонес спаси, Ісус, 

і Балаклаву безумовно.


Радіє біс-пенсіонер, 

поняття м’яте та заснуле, 

цвілим соцтабором химер, 

майбутнє тягне у минуле…

На цвинтар тягне в "сересер", 

співає карлика-пісЕньку.

А той, невдаха-режисер, 

багнюку ллє на нашу неньку.


Рве в клапті час, стриже овець, 

годує Крим нудне сумління, 

добіг кінця, скінчивсь терпець

вже час, збирати нам каміння…

 Юрій Слащов©28.03.2017



Близькі за тематикою матеріали читати в розділі Драматичний вірш, Про Крим 2014, Про рідний край

Пропонуємо ознайомитися з наступною публікацією автора «Межа / Народний вірш | Юрій СЛАЩОВ». Якщо Ви пропустили, до Вашої уваги попередня публікація «Щури, сміття, лайно... / Народний вірш | Юрій СЛАЩОВ». Ще більше Ви зможете прочитати на персональній сторінці автора Юрій СЛАЩОВ.

Робота автора, «КРИМНЕВАШ» - 2014рік. (полотно, олія; 50х60см)


Сподобалось? Чудово? Класно? Корисно? Нецікаво та посередньо?



Можливо Вас зацікавить:

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні твору

Мене звати: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора
 29.03.2017 18:15  © ... => Надія 

Поблизу Інкермана, біля Чорної річки, старовинне кладовище, там поховані практично всі предки однієї з гілок моєї сім`ї. Залишилися в Балаклаве тітка "Лі", (дядько "Льо" помер торік) - так мої діти їх з любов`ю називали, поруч живе ще брат з сім`єю. І як я міг назвати їх зрадниками, якщо вони навіть на референдум не ходили. Говорять, що все було зроблено спонтанно, народ заплутали, дату кілька разів переносили - а потім, бац! І вони вже російсько-подані!
І зараз, дуже жаліють і нудьгують по нас, ми ж три роки до Криму ні ногою. Моїй сім`ї повітря "рузького миру" спротивилося настільки, що навіть родичами не заманиш. А так, звичайно, дуже шкода... У розмовах по Ськайпу одні лише сльози. 

 29.03.2017 16:25  Надія => © 

А нещодавно Лавров заявив, що Росія ніколи не претендувала і не претендує на землі сусідніх держав. Он як. Але Донбасс продовжуватиме підтримувати.

***Я говорила із своїми знайомими, які давно переїхали жити в Севастополь (правильно Севастополь). Після анексії повернулись додому. Говорять, що кричали і раділи в основному пенсіонерки: - Хочу умереть в России! Знаю і таких, хто зрадили по-справжньому свою Батьківщину. Слів немає. Знаємо і курсантів, які співали Гімн України. Пам`ятаємо і про Мамчура. А Ви говорите, що немає козаків. Є, були і будуть!!! І Крим буде наш! Прийде час і зберемо всі каміння!!! Дякую за вірш! Успіхів Вам!  

 29.03.2017 11:45  © ... => Тетяна Чорновіл 

Дякую, за відгук, Тетяно! 

Складно судити тих, хто на долі Криму не мав анінайменшого впливу, звичайно, місцеве населення більш схильна до російської мови, але матрьошками і балалайками в кримських сім`ях ніколи не користувалися. А сьогодні Севастопіль заполонений кремлівськими скоморохами і глашатаями. Люди прозрівають і розуміють, що ставши черговою областю РФ - вони втратили даровану Україною Автономію. Більше немає Республіки Крим, - "збирач земель", Її,  ЗНИЩИВ!

 29.03.2017 11:24  © ... => Тетяна Ільніцька 

О, так і є! "Частівку Дімона співають у всьому світі"!


Але не всі заслуговують на презирство, є такі, в яких ніхто не запитував, знаючи заздалегідь, що вони не пішли б на зраду. На жаль, є і інша сторона правди... Їх просто кинули напризволяще, але вони набралися мужності і живуть ізгоями "рузького миру". Серед моїх знайомих, багато таких же русьмовних українців, татар, греків, євреїв - але всі вони по духу Велика українська нація.

 29.03.2017 09:20  Тетяна Ільніцька => © 

"Грошей нема, отже, слід трохи потерпіти... Відтак гарного усім настрою! Не хворіти! І триматися зубами за триколор!"
А якщо серйозно, то вони на це заслужили... Хай відчують усі принади "руського міра". 

 29.03.2017 08:41  Тетяна Чорновіл => © 

Влучний і актуальний вірш! Каміння з неба продовжує летіти на радість ржущім іскандерам. Та прийде час, збирачу земель мало не покажеться!

Чудова картина до публікації!

 29.03.2017 08:03  © ... => Борис Костинський 

Терплячу націю, завжди,
в усі часи в узді тримали.
З гучних століть й ще йдуть сліди,
де наші пращури стогнали.
Дніпро давно вже не реве,
лихе козацтво відмирає.
Суспільство, як гівно пливе,
таке ж, гівно і обирає. 

 29.03.2017 02:31  Борис Костинський => © 

Так, як українці, ніхто у світі не терпить! 

 28.03.2017 21:59  © ... => Панін Олександр Миколайович 

Мене не дивує, з якою апатією влада говорить про Крим, тому коли маємо «терпець» - це теж зрада. А ось мої друзі у Севастополі мають іншу думку, увесь час чекають розвалу імперії зла. І він незабаром прийде – це єдине спасіння Криму, інакшого шляху немає.  

 28.03.2017 16:31  Панін Олександр Мико... => © 

Справедливо,

а терпіння ще знадобиться

дуже багато.

Публікації автора Юрій СЛАЩОВ

Літературні авторські твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя тощо