Сучасні вірші, проза, твори Літературні твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя
Корзина: +0

 [Логін]
 [Пароль]
28.03.2017 14:16Драматичний вірш
Про Крим 2014  Про рідний край  
Терпець
70000
Без обмежень
© Юрій СЛАЩОВ

Терпець

Юрій СЛАЩОВ
Опубліковано 28.03.2017 / 40868

Дріб барабанів… Йде парад, 

святкують зрадники трьохріччя.

Матрьошок має маскарад -

"не севастопольске" обличчя.

Стоїть за гаслами ватаг, 

"пігулки-мрії" до контролю.

Летять каміння з Кара-Даг, 

нові синоніми знеболю.


Карає долю паралель, 

де буде Крим найближчим часом?

Якийсь маніяк, «збирач земель», 

привів «зелену біомасу».

Немовби, знову землетрус

руйнує долю красномовно.

Мій Херсонес спаси, Ісус, 

і Балаклаву безумовно.


Радіє біс-пенсіонер, 

поняття м’яте та заснуле, 

цвілим соцтабором химер, 

майбутнє тягне у минуле…

На цвинтар тягне в "сересер", 

співає карлика-пісЕньку.

А той, невдаха-режисер, 

багнюку ллє на нашу неньку.


Рве в клапті час, стриже овець, 

годує Крим нудне сумління, 

добіг кінця, скінчивсь терпець

вже час, збирати нам каміння…

Юрій Слащов©28.03.2017
___________
Робота автора, «КРИМНЕВАШ» - 2014рік. (полотно, олія; 50х60см)
НадрукуватиПортфоліо автора
*Збереження публ. для прочитання пізніше
20.03.2017 Поезії / Народний вірш
Щури, сміття, лайно...
29.03.2017 Поезії / Народний вірш
Межа
Чудово Добре Посередньо
Найновіше
23.11.2017 © Костенюк / Сонет
Про зброю
23.11.2017 © Георгій Грищенко / Вірш
Сонце і моє віконце
23.11.2017 © Іван Петришин / Фольклор
Еште да си змирі
23.11.2017 © Панін Олександр Миколайович / Філософський вірш
Сподівання
23.11.2017 © Олександра / Вірш
Спогад Майдану
Драматичний вірш Про Крим 2014
28.03.2017
Терпець
05.02.2017 © Григорій Божок
Орел в степах України
Сподобалось? Підтримай Автора, поділись посиланням:
Рейтинг: 5 (МАКС. 5) Голосів: 7 (7+0+0+0+0)
Переглядів: 91  Коментарів: 10
Тематика: Поезії, Драматичний вірш
ОБГОВОРЕННЯ
Мене звати: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора
 29.03.2017 18:15  © ... для Надія 

Поблизу Інкермана, біля Чорної річки, старовинне кладовище, там поховані практично всі предки однієї з гілок моєї сім`ї. Залишилися в Балаклаве тітка "Лі", (дядько "Льо" помер торік) - так мої діти їх з любов`ю називали, поруч живе ще брат з сім`єю. І як я міг назвати їх зрадниками, якщо вони навіть на референдум не ходили. Говорять, що все було зроблено спонтанно, народ заплутали, дату кілька разів переносили - а потім, бац! І вони вже російсько-подані!
І зараз, дуже жаліють і нудьгують по нас, ми ж три роки до Криму ні ногою. Моїй сім`ї повітря "рузького миру" спротивилося настільки, що навіть родичами не заманиш. А так, звичайно, дуже шкода... У розмовах по Ськайпу одні лише сльози. 

 29.03.2017 16:25  Надія для © ... 

А нещодавно Лавров заявив, що Росія ніколи не претендувала і не претендує на землі сусідніх держав. Он як. Але Донбасс продовжуватиме підтримувати.

***Я говорила із своїми знайомими, які давно переїхали жити в Севастополь (правильно Севастополь). Після анексії повернулись додому. Говорять, що кричали і раділи в основному пенсіонерки: - Хочу умереть в России! Знаю і таких, хто зрадили по-справжньому свою Батьківщину. Слів немає. Знаємо і курсантів, які співали Гімн України. Пам`ятаємо і про Мамчура. А Ви говорите, що немає козаків. Є, були і будуть!!! І Крим буде наш! Прийде час і зберемо всі каміння!!! Дякую за вірш! Успіхів Вам!  

 29.03.2017 11:45  © ... для Тетяна Чорновіл 

Дякую, за відгук, Тетяно! 

Складно судити тих, хто на долі Криму не мав анінайменшого впливу, звичайно, місцеве населення більш схильна до російської мови, але матрьошками і балалайками в кримських сім`ях ніколи не користувалися. А сьогодні Севастопіль заполонений кремлівськими скоморохами і глашатаями. Люди прозрівають і розуміють, що ставши черговою областю РФ - вони втратили даровану Україною Автономію. Більше немає Республіки Крим, - "збирач земель", Її,  ЗНИЩИВ!

 29.03.2017 11:24  © ... для Тетяна Ільніцька 

О, так і є! "Частівку Дімона співають у всьому світі"!


Але не всі заслуговують на презирство, є такі, в яких ніхто не запитував, знаючи заздалегідь, що вони не пішли б на зраду. На жаль, є і інша сторона правди... Їх просто кинули напризволяще, але вони набралися мужності і живуть ізгоями "рузького миру". Серед моїх знайомих, багато таких же русьмовних українців, татар, греків, євреїв - але всі вони по духу Велика українська нація.

 29.03.2017 09:20  Тетяна Ільніцька для © ... 

"Грошей нема, отже, слід трохи потерпіти... Відтак гарного усім настрою! Не хворіти! І триматися зубами за триколор!"
А якщо серйозно, то вони на це заслужили... Хай відчують усі принади "руського міра". 

 29.03.2017 08:41  Тетяна Чорновіл для © ... 

Влучний і актуальний вірш! Каміння з неба продовжує летіти на радість ржущім іскандерам. Та прийде час, збирачу земель мало не покажеться!

Чудова картина до публікації!

 29.03.2017 08:03  © ... для Борис Костинський 

Терплячу націю, завжди,
в усі часи в узді тримали.
З гучних століть й ще йдуть сліди,
де наші пращури стогнали.
Дніпро давно вже не реве,
лихе козацтво відмирає.
Суспільство, як гівно пливе,
таке ж, гівно і обирає. 

 29.03.2017 02:31  Борис Костинський для © ... 

Так, як українці, ніхто у світі не терпить! 

 28.03.2017 21:59  © ... для Панін Олександр Миколайович 

Мене не дивує, з якою апатією влада говорить про Крим, тому коли маємо «терпець» - це теж зрада. А ось мої друзі у Севастополі мають іншу думку, увесь час чекають розвалу імперії зла. І він незабаром прийде – це єдине спасіння Криму, інакшого шляху немає.  

 28.03.2017 16:31  Панін Олександр Мико... для © ... 

Справедливо,

а терпіння ще знадобиться

дуже багато.

БЛОГ "ВІЛЬНІ ТЕМИ"
02.09.2017 © Ковальчук Богдан Олександрович
Ідеальна ОС для письменника +90
07.08.2017 © Каранда Галина
Двері для школи, або Сон рябої кобили. +136
28.06.2017 © Ковальчук Богдан Олександрович
Найгірша книга +132
03.06.2017 © Борис Костинський
Життя в США. Інтерв`ю з самим собою +76
ВИБІР ЧИТАЧІВ
28.02.2017 © Галина Нечесна
26.11.2016 © ЛАРИСА МАНДЗЮК
13.12.2013 © ГАННА КОНАЗЮК
27.11.2015 © Панін Олександр Миколайович
26.11.2016 © СвітЛана
26.11.2016 © Олена Вишневська
Літературне інтернет-видання "Проба пера" ставить за мету сприяти розвитку української культури та мови. У нас можна відшукати твори українською та російською мовами сучасних авторів України. Всі доробки віршів, прози, публіцистики друкують завжди самі автори або редактори за їх особистою згодою. На літературному порталі тільки вірші та проза сучасників.
© "Проба Пера" | 2008 - 2017
admin@probapera.org

Редакція сайту не завжди поділяє погляди та політичні вподобання дописувачів, тому відповідальність за зміст творів несуть самі автори ©  Авторські права на твори застережені і належать їх авторам
© Передрук матеріалів в електронних ЗМІ та на веб-сайтах дозволений тільки за наявності гіперпосилання на probapera.org
© Право на передрук творів у паперових ЗМІ та іншій поліграфічній продукції (а також відтворення у будь-який спосіб в аудіо чи відео форматах) належить авторам і дозволений лише за їх письмової згоди