Сучасні вірші, проза, твори Літературні твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя
Корзина: +0

 [Логін]
 [Пароль]
29.03.2017 02:55Роман
 
Зомбі-Україна
10000
Для дорослих (18+)
© роман-мтт

Зомбі-Україна

Глава 9. Часниковий рай

Суворо 18+

роман-мтт
Опубліковано 29.03.2017 / 40883


То й же день, 16:00


У гаражі сиділи Петро та Олексій – два механіки Денисенка. Хлопці щойно завершили ремонтувати трактора. І вимивши добряче руки від солярки, мастила та кіптяви, на шкірі яких ще не встигла висохти бодай-як витерта вода, розкладали свої тормозки. На чорному від гаражного бруду старому журнальному столику, що стояв за ящиками з інструментом, поступово з’являлись банки з борщем, пластикові затягані контейнери з макаронами та салатом, загорнутий в білу тканину буханець хліба, молода зелена цибуля. Хлопці неспішно розмовляли.


– То ти бачив? – спитав Петро. Це був геть сивий, але ще не старий дядько високого зросту, з міцними руками. Петра в селі знали добре – майстер був з найкращих.

– Та бачив, дядько Петю, – відповідав йому молодий чорнявий механік Льоша, його племінник.

– І що думаєш?

– Та нічого. Живі – і Слава Богу. Хоч і дивно це…

– Це все ті бляцькі окупанти винні – з них все почалося.

– Та вони тут до чого? Їх вже більше року як тут нема, три місяці як взагалі їх нема – війну ж ми виграли. То до чого вони тут?

– Це все з Криму почалося Льоша. Тобі зараз скільки, 21? Значить як все починалося тобі років 15 було. Ти вже і не пам’ятаєш. А я знаю. Вони коли в той Крим приперлися, то там же лишень наші військові частини стояли – там же ніхто ніколи не жив. Так, порти час від часу люди будували: і греки тищу років тому, і іспанці років 200 тому, і кого тільки по тому Криму не носило, навіть, пам’ятаю, наче якісь полінезійці теж там порт колись будували – на розкопках їх понаходили, але то давно було, ще й греків не було на землі. То ми в школі проходили з історії. Але довго не жили – 10-15 років поживуть і кидають – не витримують. А з минулого століття той Крим Росія вгледіла і поставила порт. Керчь звався. Пожили там років 10 і новий поставили – Се́ма-сто́піль, а той – покинули, лише переправа там паромна була. А потім і Семасто́піль покинули – інший якийсь збудували. І так кочували тим Кримом 50 років. А як ми з Москвою до союзу стали, то вони нам ті порти передали. Ну наші дурники тоді все підписали – віддали їм Кубань, Воронєж, Бєлгород і трохи ще там землі підкинули. А як той союз розпався – всім було погано. А Криму – саме гірше. Тоді всі люди звідти і поїхали.

– А чого?

– Та місце таке – нема там життя, а ще й коли жерти нічого, то за що там сидіти. От і лишилися там лише наші військові. Дороги туди заросли, а залізничні колії – поіржавіли. Але руські там, ще за часів союзу, колись вирощували часник.

– Часник? – здивувався молодий механік.

– Так. Ніхто не знає як, але вирощували, то факт. І той часник вважався самим найкращім в світі і був однією зі статей експорту. І дуже цінився.

– Я його лише на картинках бачив.

– Да? А я навіть куштував – сильна гидота, дійсно смачна! Тільки кожного дня їсти би не став. Це така річ як мед – потрохи треба, раз на тиждень.

НадрукуватиПортфоліо автора
*Збереження публ. для прочитання пізніше
18.03.2017 Проза / Роман
Зомбі-Україна (Глава 8. Руїни Енергодара)
30.03.2017 Поезії / Вірш
Про людей і Космос
Чудово Добре Посередньо
Найновіше
05.11.2017 © Зоряний Пил / Мініатюра
Останній поверх
27.10.2017 © Гаврищук Галина / Роман
Атланти (17.)
23.10.2017 © Гаврищук Галина / Повість
Атланти (16.)
14.10.2017 © Гаврищук Галина / Повість
Атланти (15.)
13.10.2017 © Гаврищук Галина / Повість
Атланти (14.)
Зомбі-Україна
08.09.2016
Гайдамаки
11.03.2017
Зомбі-Україна (Глава 7. Через терни до зірок)
29.03.2017
Зомбі-Україна (Глава 9. Часниковий рай)
09.07.2017
Зомбі-Україна (обкладинка?)
Сподобалось? Підтримай Автора, поділись посиланням:
Рейтинг: 5 (МАКС. 5) Голосів: 1 (1+0+0+0+0)
Переглядів: 50  Коментарів: 4
Тематика: Проза, Роман
ОБГОВОРЕННЯ
Мене звати: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора
 30.03.2017 20:31  © ... для Олег Корнійчук 

дякую за слушні зауваження! 

 30.03.2017 13:42  Олег Корнійчук для © ... 

"На чорному від гаражного бруду старому журнальному столику, що стояв за ящиками з інструментом, де до речі була і переодягальня, поступово з’являлись банки з борщем, пластикові затягані контейнери з макаронами та салатом, загорнутий в білу тканину буханець хліба, молода зелена цибуля." - викинути "до речі".

"– Та бачив, дядько Петю, – відповідав йому молодий чорнявий механік Льоша, до речі його племінник." - викинути "до речі".

"На розкуроченому блокпості, в який в менше години назад на великій швидкості в’їхав покійний МаксімБорсук." - пробіл згубився.

"А він – пр.ямо через рамку." - "прямо".

"Він виліз з трактора, зняв з-за кабіни трос, примотав його до ніви і потягнув автівку в гараж." - шо воно за чудо ота "ніва"? Знаю що це жигулик повнопривідний, але тоді може писати - "Нива"? Я за авторський стиль але ті хто не знайомий з убогістю радянського автопрому не зрозуміють про що мова.

"невгамовний контроль" - класно!

Чекаю продовження. 

 29.03.2017 20:56  © ... для Серго Сокольник 

тема гарна, але просувається важко: мало адептів зомбі-теми в Україні... визнає себе такими :)))

Дякую за увагу до твору! 

 29.03.2017 03:58  Серго Сокольник для © ... 

Гарна тема. Колись цікаві речі читав- БИЛИЧКИ СХІДНИХ СЛОВ"ЯН... У мене дещо в цій темі теж прозове є) 

БЛОГ "ВІЛЬНІ ТЕМИ"
02.09.2017 © Ковальчук Богдан Олександрович
Ідеальна ОС для письменника +92
07.08.2017 © Каранда Галина
Двері для школи, або Сон рябої кобили. +136
28.06.2017 © Ковальчук Богдан Олександрович
Найгірша книга +136
03.06.2017 © Борис Костинський
Життя в США. Інтерв`ю з самим собою +77
ВИБІР ЧИТАЧІВ
26.11.2011 © Микола Щасливий
27.03.2012 © Микола Щасливий
18.09.2013 © Тетяна Ільніцька
16.10.2012 © Істерична Бруталка
27.11.2014 © Серго Сокольник
09.12.2010 © Тундра
Літературне інтернет-видання "Проба пера" ставить за мету сприяти розвитку української культури та мови. У нас можна відшукати твори українською та російською мовами сучасних авторів України. Всі доробки віршів, прози, публіцистики друкують завжди самі автори або редактори за їх особистою згодою. На літературному порталі тільки вірші та проза сучасників.
© "Проба Пера" | 2008 - 2017
admin@probapera.org

Редакція сайту не завжди поділяє погляди та політичні вподобання дописувачів, тому відповідальність за зміст творів несуть самі автори ©  Авторські права на твори застережені і належать їх авторам
© Передрук матеріалів в електронних ЗМІ та на веб-сайтах дозволений тільки за наявності гіперпосилання на probapera.org
© Право на передрук творів у паперових ЗМІ та іншій поліграфічній продукції (а також відтворення у будь-який спосіб в аудіо чи відео форматах) належить авторам і дозволений лише за їх письмової згоди