На різних берегах, як на пташиних крилах,
На різних островах з тобою загубились.
На різних поїздах, зупинках і вокзалах…
Чи ти не зрозумів, чи я недоказала?
Де прірва ця взялась і де її кордони?
Як розв’язать вузли, минути перепони?
Суцільний лабіринт.
Запитую у Долі:
- А, може, це любов? Чи це фантомні болі?
А Доля відповість:
- Надія не вмирає. Знаходить вихід той,
Хто все ж його шукає.
Тоді усе на двох – зупинка, берег, острів.
І жодних запитань там, де любові простір.
Дрогобич, 2004-2006?
