05.04.2017 23:44
Без обмежень
135 views
Rating 5 | 4 users
 © Віталій Перетятько

Дядькова коза


Хоч дядько нас щодня лупив,

Зате він нам козу купив.

Таку козу, що гріх жалітись!

Вона нам пособляла вдітись, 

Поїла всіх нас, годувала

І навіть взимку зігрівала!

Коли мороз тріщав у хаті, 

В нас із козою у кроваті

Не мерзли ні крижі, ні вуха.

А як бувало дід Пантюха

З дрючком до двору завітає, 

То нас коза і тут спасає.

Ми у Пантюхи попіл крали, 

Бо у піддашку дров не мали.

А якось тухлі ми порвали, 

Які на трьох єдині мали, 

То щоб на латку наскладати, 

По людях ми пішли орати.

То так коза чужим орала, 

Що навіть коней обганяла.

Тож заздрило нам все село.

Таке-то щастя в нас було!

А зараз що? Квартира, дача, 

«Порше», мандат, жона ледача…

Аж плакать хочеться буває, 

Коли хтось про козу згадає…

Заріччя 11.08.2014 16:16:18



Близькі за тематикою матеріали читати в розділі Гумореска, Про дитинство, Про тварин

Пропонуємо ознайомитися з наступною публікацією автора «Друззя з Арменії / Бувальщина | Віталій Перетятько». Якщо Ви пропустили, до Вашої уваги попередня публікація «Ніжно-білий цвіт / Вірш | Віталій Перетятько». Ще більше Ви зможете прочитати на персональній сторінці автора Віталій Перетятько.


Сподобалось? Чудово? Класно? Корисно? Нецікаво та посередньо?



Можливо Вас зацікавить:

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні твору

Мене звати: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора
 11.04.2017 21:59  © ... => Тетяна Чорновіл 

Приємно, що сприйняли саме так.... 

 10.04.2017 17:53  Тетяна Чорновіл => © 

Може й з гумором вірш, та мені відчувся. Згадалась коза мого дитинства. Сумую не тому, що не маю "Порше"...
Моє "чудово" Вам. 

 06.04.2017 12:29  © ... => Тетяна Ільніцька 

Дякую, Таню, за такий змістовний коментар. Буду хизуватися: "Коментар до мого твору більший, ніж сам твір")))))))))))))))))
Про прості речі - дуже влучно.
Приємно, що вірш викликав ностальгію. 

 06.04.2017 12:20  © ... => Каранда Галина 

Аже ж і їх колись радували прості речі.... 

 06.04.2017 09:33  Тетяна Ільніцька => © 

А мені за жанром більше як невеличка балада чи навіть поема про домашнього улюбленця, котрий виручав усіх.

Знаєш, шістдесятники свого часу бунтували проти канонів соцреалізму. Але як це можна було зробити, якщо не хотілося, аби тебе викинули з літпроцесу? І це щонайменше... Лише вдавшися до гумору та іронії. Тож виникли в Івана Драча такі твори як "Балада про випрані штани", "Балада золотої цибулі", "Балада про соняшник". Що хотів сказати цим поет? Лише те, що література існує не тільки для того,...

 06.04.2017 08:29  Каранда Галина => © 

було й так....
але нинішнє покоління мандатників здебільшого вже народилися мажорами) 

Публікації автора Віталій Перетятько

Літературні авторські твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя тощо