Сучасні вірші, проза, твори Літературні твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя
Корзина: +0

 [Логін]
 [Пароль]
08.04.2017 16:01Мініатюра
 
Чорна хмара
30000
Без обмежень
© Олександра

Чорна хмара

Олександра
Опубліковано 08.04.2017 / 41077

Вітер знову мовчав. Він звик не спати, звик літати день і ніч, але зараз він знову втомлено схилявся на подругу-яблуню і засинав.

Може, йому вже час зникнути? Хтось казав йому, що його час вичерпається тоді, коли доживе свого віку одна лісова душа. Вітер завжди думав, що йдеться про ту Повітрулю, але зараз вперше завагався. Якщо він помирає, то, мабуть, десь помирає якась мавка чи інша повітруля, яка якось пов"язана з ним...

Чи, може, Їй теж зараз зле? Він не міг знати напевне, бо тут вперше йому коштувало великих зусиль перелетіти з одного дерева на інше, що там казати про далеке місто...

Почався дощ. Як дивно. Мабуть, то робота східних вітрів, адже він зовсім не кликав хмар...

Вітер глянув на небо і прислухався. Грому не було, шелесту листя також. Тільки чорна-пречорна хмара насувалась на небо, ніби якась жахлива вістка.

"Ні, - подумав вітер, - ніхто не кликав за мене цей дощ. Він прийшов сам. Без чужого вітру, без попередження і без своєї чистоти".

Вітер враз зрозумів, що цей дощ - не просто погана звістка. Ця звістка саме для нього, цей дощ прийшов ПО НЬОГО.

Молоді вітри народжуються у спекотний вечір, а старі помирають у чорну зливу.

Вітер вперше злякався цієї смерті, які всі називали переродженням. Він розумів, що мусив йти, він мусив зникнути так, щоцього не помітять ані люди, ані мавки, перелесники, чугайстри... Може, лише повітрулі, і Повітруля.

Але крім раптового страху, Вітер збугнув ще дещо: він зрозумів, що, перед тим, як зникнути, він має побачити Повітрулю. Переконатиись, що душа, яку він колись покликав і захотів дарувати їй крила, зараз щаслива.

І він полетів. Чіпляючись за верхівки дерев, напружуючись від незнайомого відчуття - болю - і вдивлявся в горизонт, що палав. Він летів у місто.

Він шукав Її запах, він вишукував її легке дихання. А за ним, ніби примара, рухалась чорна хмара.

Вона стояла там, де вперше ночувала у цьому місті. На даху. Сама. Вітер вслухався в її прискорене серцебиття і переривчасте дихання. Щось було не так. І перед тим, як впасти перед нею і зникнути у чорній хмарі, вітер збагнув, що сталося.

Збагнув, чому помирав він.

Повітруля помирала.

Народжувалась Людина.

НадрукуватиПортфоліо автора
*Збереження публ. для прочитання пізніше
07.04.2017 Поезії / Вірш
Чорно-холодно-мокра палітра
09.04.2017 Поезії / Вірш
Неправильна
Чудово Добре Посередньо
Найновіше
18.10.2017 © Андрей Осацкий / Оповідання
Десять років
14.10.2017 © Іван Петришин / Нарис
Російські діти та хохли з хвостиками (Як виховують нелюбов)
10.10.2017 © Маріанна / Мініатюра
Гра
09.10.2017 © Андрей Осацкий / Оповідання
Новітні методи
09.10.2017 © Маріанна / Мініатюра
Спалення
Душа Повітрулі
02.12.2016
Танець з Перелесником
26.02.2017
Залишись на танець останній
08.04.2017
Чорна хмара
20.04.2017
Без крил
Сподобалось? Підтримай Автора, поділись посиланням:
Рейтинг: 5 (МАКС. 5) Голосів: 3 (3+0+0+0+0)
Переглядів: 34  Коментарів: 2
Тематика: Проза, Мініатюра
ОБГОВОРЕННЯ
Мене звати: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора
 12.04.2017 14:33  © ... для Надія 

Спасибі)  

 09.04.2017 21:50  Надія для © ... 

Гарно! Сподобалося!  

БЛОГ "ВІЛЬНІ ТЕМИ"
02.09.2017 © Ковальчук Богдан Олександрович
Ідеальна ОС для письменника +59
07.08.2017 © Каранда Галина
Двері для школи, або Сон рябої кобили. +96
19.07.2017 © роман-мтт
Про те, що Гугл не знайде +99
28.06.2017 © Ковальчук Богдан Олександрович
Найгірша книга +108
ВИБІР ЧИТАЧІВ
26.11.2011 © Микола Щасливий
26.11.2011 © Микола Щасливий
17.12.2014 © Микола Васильович СНАГОВСЬКИЙ
16.10.2012 © Істерична Бруталка
26.03.2012 © Піщук Катерина
19.11.2014 © Тетяна Ільніцька
Літературне інтернет-видання "Проба пера" ставить за мету сприяти розвитку української культури та мови. У нас можна відшукати твори українською та російською мовами сучасних авторів України. Всі доробки віршів, прози, публіцистики друкують завжди самі автори або редактори за їх особистою згодою. На літературному порталі тільки вірші та проза сучасників.
© "Проба Пера" | 2008-2016
admin@probapera.org

Редакція сайту не завжди поділяє погляди та політичні вподобання дописувачів, тому відповідальність за зміст творів несуть самі автори.
«Проба Пера» - це культурний простір без ненависті, в якому повага між учасниками найвища та беззаперечна цінність.
©  Авторські права на твори застережені і належать їх авторам
© Передрук матеріалів в електронних ЗМІ та на веб-сайтах дозволений тільки за наявності гіперпосилання на probapera.org
© Право на передрук творів у паперових ЗМІ та іншій поліграфічній продукції (а також відтворення у будь-який спосіб в аудіо чи відео форматах) належить авторам і дозволений лише за їх письмової згоди