13.04.2017 19:06
Без обмежень
98 views
Rating 0 | 0 users
 © Марянич Михайло Миколайович

Дивуюсь

Тіні пливуть по потрісканих стінах -

сонця відразливі й грішні створіння.

Світло та тінь, чи добро або зло, 

хто зна’ що першим на світі було?

Хто зна’ хто матір кому, хто дитина, 

адже з хвилин виростає година, 

і все велике росте із малого.

З початку в кінець все торує дорогу, 

всі потерпають з жагучого болю, 

коли раніш було щастя доволі…

Коли ж терпів ти і біль, і ненастя, 

колись в житті твоїм з’явиться щастя…

...Хто зна’ нащо я пишу цю віршину…

Може моя це остання година?

Чи навпаки - може цей вірш початок?

Скільки в цім світі таких от загадок...

м. Одеса 13.04.2017 р.



Близькі за тематикою матеріали читати в розділі:

Пропонуємо ознайомитися з наступною публікацією автора «Любов / Вірш | Марянич Михайло Миколайович». Якщо Ви пропустили, до Вашої уваги попередня публікація «Про вічність / Філософський вірш | Марянич Михайло Миколайович».


Сподобалось? Чудово? Класно? Корисно? Нецікаво та посередньо?



Можливо Вас зацікавить:

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні твору

Мене звати: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора
 13.04.2017 22:16  Пендюра Едуард => Каранда Галина 

Є . Це моє улюблене. Ненастя. 

 13.04.2017 21:50  Каранда Галина => © 

а є слово "ненастя"???? 

Публікації автора Марянич Михайло Миколайович

Літературні авторські твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя тощо