13.04.2017 20:21
для всіх
240
    
  3 | 4  
 © Марянич Михайло Миколайович

Любов

Він випить любив кривавого трунку, 

вбиваючи тисячами створінь своїх -

на тілах та душах витинав візерунки

пекельного болю та різних лих…

***

Він палив та різав, рвав на частини…

Земля хоч і мертва, тремтіла і та…

Він болем впивався хмільним невмолимим, 

катуючи сина свойого Христа.

***

Він був ненаситним, він був вічним катом.

Він жив в кожній печі концтаборів.

Він вчив, як пекельно подрібнити атом, 

щоб світ в його пеклі найшвидше згорів…

***

Він був...Може жив...Може зараз існує!

Бо пекло чадить, розгорається знов.

Моліться! Хоча він того не почує…

Та ви все ж моліться, бо бог є любов...



м. Одеса, 13.04.2017 р.

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 14.04.2017 11:14  Тадм => © 

На жаль, несповідимі шляхи Божі.... вірш сильний

 13.04.2017 22:32  роман-мтт => © 

Тема важка, насправді, особливо перед Паскою.
Буває по різному в людей - є і щасливі з богом, Але більшості не зрозуміти, що він є насправді. Сприйміть бога як і все гарне в вашому житті, і як все погане - все ж від нього. Замисліться, навіщо існує диявол і його господь-вседержитель ще досі тримає при собі. Тоді трохи легше сприйматимете цю тему: не має сенсу ображатися на бога в якого не віриш ;)
До речі, ви чули що пекла вже давно нема? інфа перевірена 100%. Але відсутність пекла не привід грішити на всі боки :)))
Дякую за вірш!

 13.04.2017 22:29  © ... => Пендюра Едуард 

Путі господні нєісповєдіми)))

 13.04.2017 21:48  Каранда Галина => © 

Сильно... Тема страшна й суперечлива, боюся її дуже, але мене саму до неї увесь час тягне.
Сміливий вірш.
Надзвичайно. Читатиму тепер все Ваше по можливості...