15.04.2017 09:59
Без обмежень
124 views
Rating 5 | 3 users
 © Джокер

Не зривай свої крила

Ти можеш забути і хто ти, і звідки, 

І як тебе звати. Під тиском мірил. 

Все навколо загине і сонце пристине,  

Та ти не зривай, не скидай своїх крил.


Їх на шматки будуть дерти і рвати,  

Трощити й ті, з ким ще вчора був рай,  

Та мокрі й облізлі у шрамах і ранах,  

Ти не залишай їх, їх не залишай!


Тобі буде боляче, знаю, кохана,  

У зграї не всім вистачає вітрил,  

Та в радощі й в горі, в юдолі й на волі,  

Не відрікайся від наданих крил.


Ти можеш старіти, можливо повніти,  

Заміжньою стати, діточок Боже дай, 

Можеш хоч зірки ти з неба хапати,  

Та не залишай крила, не залишай.


Лови вітра хвилю, за милею милю,  

Лети вільним птахом аж за небокрай,  

І Знай, що ти світло, ти крила для мене,  

Тож не залишай!

Прошу! 

Не залишай!



Близькі за тематикою матеріали читати в розділі Вірш, Про душу, Про людину, Про любов, Про кохання

Пропонуємо ознайомитися з наступною публікацією автора «Не тисни Delete / Вірш | Джокер». Якщо Ви пропустили, до Вашої уваги попередня публікація «Наш едем / Вірш | Джокер». Ще більше Ви зможете прочитати на персональній сторінці автора Джокер.


Сподобалось? Чудово? Класно? Корисно? Нецікаво та посередньо?



Можливо Вас зацікавить:

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні твору

Мене звати: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора

Публікації автора Джокер

Літературні авторські твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя тощо