Думала
Раніше я думала, що ніколи не забуду тебе, що ти завжди будеш у моєму серці. Та я коли-небудь вийду заміж, у мене будуть діти, чоловік мене буде любити, але любов до тебе назавжди залишиться в моєму серці. Ти користувався тим, що я тебе дуже любила, прощала все тобі. Ти знав, що варто тобі подзвонити і я прибіжу до тебе куди завгодно. Пам\`ятаєш, як серед ночі я виходила до тебе? Я щиро вірила в те, що ти любиш мене. Любов сліпа і ми дуже часто приймаємо бажане за дійсне. Зі мною ти ніколи не був справжнім. Весь час грав.
Недавно ти пішов - просто пішов. Ти навіть не зміг сказати мені це в очі, тим більше пояснити причину свого відходу. Це зараз мені все зрозуміло, а тоді ... Я думала, що моє бідне серце розірветься від болю. Я цілими днями плакала, не хотіла ні з ким спілкуватися. Пройшов тиждень, і в моєму житті сталося ще одне лихо. Ти знав про це, але навіть не подзвонив мене підтримати. Але я ж сильна і з цим теж впоралася.
Минув місяць. Я навчилася жити без тебе. У моєму житті навіть з\`явилася людина, яка мене дуже сильно кохає. Думала, що з ним я зможу забути тебе, але ти ніби відчув, що в моєму житті все налагодилося, і одного разу набрав мій номер. Я підняла трубку і як ніби повернулася в минуле. Ми розмовляли довго… З того дня ти все частіше став дзвонити мені. Потім в середині грудня ми зустрілися. Зараз я розумію, що не треба було тоді погоджуватися на зустріч з тобою, але мені так хотілося, щоб ти побачив мене і пошкодував, що відмовився від мене. Тільки вийшло все не так. Все стало як раніше…
Я все думала, що одного дня ти прокинешся і зрозумієш, що я найдорожча людина для тебе на світі. Ми з тобою бачилися рідко. Ти дзвонив мені і я бігла стрімголов до тебе. Так тривало до січня цього року.
Одного разу я прокинулася і зрозуміла, що не можу так більше, що занадто багато часу я втратила з тобою, що в наших відносин немає майбутнього, що потрібно припинити будувати ілюзії, що одного разу ти полюбиш мене. Якщо цього не сталося за ці кілька місяців, що я тебе знаю, то тим більше не станеться потім.
Здолбунів, 2010
