19.04.2017 18:02
Без обмежень
48 views
Rating 0 | 0 users
 © Надія Севастьянова

Моє море

Ти нагадувала мені шторм на морі . 

Ти – це море. 

Рухи твої – хаос. 

А очі – зорі. 

Увесь тиждень мені снились нічні кошмари. 

Ти – мій сон. 

Моя вічна примара. 

Я був самотнім дрейфуючим кораблем,  

Ти зривала мої вітрила. 

«Ти» – відзивається у мені жалем. 

«Ти» - пробиваються болем крила. 

Ти – найхолодніше із морів. 

Найболючіша із ударів. 

Найспокійніший шторм для кораблів. 

І найгірший із їх кошмарів.



Близькі за тематикою матеріали читати в розділі:

Пропонуємо ознайомитися з наступною публікацією автора «Дівчинка була в online 15 хвилин тому / Вірш | Надія Севастьянова 18». Якщо Ви пропустили, до Вашої уваги попередня публікація «.крила / Есе | Ніка Дзвінка 18».


Сподобалось? Чудово? Класно? Корисно? Нецікаво та посередньо?



Можливо Вас зацікавить:

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні твору

Мене звати: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора

Публікації автора Надія Севастьянова

Літературні авторські твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя тощо