21.04.2017 14:55
Без обмежень
94 views
Rating 0 | 0 users
 © Григорій Божок

Тече річка

Балада

Тече річка по долині 

Поміж верболози,  

А на березі дівчина 

Проливає сльози. 


Білі рученьки ламає,  

Розпустила коси,  

Свою долю проклинає 

Та й у води просить: 


«Водо швидка, чиста, вільна 

Ти що хочеш, маєш 

Серед берегів спокійно 

До моря збігаєш. 


Несеш свої прісні чари 

У солоне море 

І, знайшовши собі пару,  

Ти не маєш горя. 


Я ж одна на білім світі 

Та й пари не маю,  

Лише встигла розпуститись 

Квітка - засихає. 


Прийми, Боже, мою душу,  

Ріка, візьми тіло!» 

Шубовсь в воду прямо з суші - 

Лиш зашелестіло… 


Козак коня напував 

Й бачив цю пригоду,  

Дівку із ріки дістав,  

Задививсь на вроду. 


«Будеш мені за дружину,  

Станем в щасті жити,  

Понароджуєм синів 

Як волошок в житі.» 


Шумить лоза, вода грає,  

Сонечко заходить,  

Бог тим щастя посилає 

Хто своє находить. 

м. Київ 21.04. 2017р.



Близькі за тематикою матеріали читати в розділі Романтичний вірш

Пропонуємо ознайомитися з наступною публікацією автора «Дзвони Чорнобиля / Драматичний вірш | Григорій Божок». Якщо Ви пропустили, до Вашої уваги попередня публікація «Щиро вітаю! / Пасхальний вірш | Григорій Божок». Ще більше Ви зможете прочитати на персональній сторінці автора Григорій Божок.


Сподобалось? Чудово? Класно? Корисно? Нецікаво та посередньо?



Можливо Вас зацікавить:

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні твору

Мене звати: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора

Публікації автора Григорій Божок

Літературні авторські твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя тощо