23.04.2017 21:05
для всіх
163
    
  5 | 5  
 © Світлана Холодна

Місто, що нас єднає

Місто,  що нас єднає

з рубрики / циклу «Про любов...»

Рахую хвилини, години, дні, 

Надто далеко...

Ні, ти в мені!

Міряю відстань, 

видих- вдих.

Час, мов шалений, 

Чи то застиг...

Єднає нас місто, чи то розділя

і уже звично-

мінор, вечір, я…

Світ за вікном, такий як і твій, 

Так боляче близько...В мені...

Десь там, поміж серцебиттям, 

Ти проживаєш своє життя.

Я тут-пара вулиць, 

А ти десь там.

Місто єднає нас і розділя.

Години, хвилини, вечірні вогні, 

Між нами вже відстань у декілька днів.

Міряю вкотре на видих -вдих, 

Сумую...

без тебе час знову застиг...

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 09.05.2017 13:56  Олександра => © 

Нехай у Вашому житті буде менше мінорних вечорів і віршів!
Чудова поезія.

 26.04.2017 21:52  Надія Крайнюк => © 

Чудово передані почуття і настрій. Дякую! Щасти!

 25.04.2017 09:03  Тетяна Белімова => © 

Відчулося, Світланко... Нехай минає чимшвидше.

 24.04.2017 12:56  Каранда Галина => © 

гарно

 24.04.2017 06:01  Пендюра Едуард => © 

Полтава . Останнiй раз я там був зимою.ЧОМУСЬ не приём не враження залишилося. Просто, один намагався мене розвести на грошi