23.04.2017 23:53
для всіх
193
    
  1 | 1  
 © Мальва Світанкова

Квітнева віхола

Розсипався снігу міх:

Квітнева квітує віхола, 

А в собі ти що зберіг?

Принишкли пташки під стріхою.

І думка туди летить:

де тепло, де жити хочеться!

Підсніжна невічна мить -

а мо` хтось тоді помолиться.

Як сонце бурштин згори

Виходжує світ на милицях.

Говори ж Йому, говори...

І словом любов укрІпиться.

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 25.04.2017 09:05  Тетяна Белімова => © 

Файно. Будемо сподіватися, що сонця бурштин врятує цей-світ-на милицях. Повтор "говори" трохи Іздрика нагадав. Ти, певно, теж цей вірш любиш?