27.04.2017 01:24
для всіх
75
    
  3 | 3  
 © Олександра

Ніч обіймає ранок

Ніч обіймає ранок

Тремтять дороги срібленим туманом, 

Княгиня-зірка вказує шляхи...

Сьогодні прокидалась надто рано.

Десь ластівки сідали на дахи.


І ніч горнула ранок у обійми, 

Заплакавши з розлуки за любов.

Тягнулися кордони через війни, -

Блакитна вись важка від молитов.


Беззбройні хмари билися за небо, 

Зірки із криком падали вночі.

Горіли душі, ніби так і треба...

І ангели молились на плечі.


Весна стоїть, самотня і розгублена, 

Соромиться проміння між дерев.

І перша впала зірка в снах загублена, 

Найперша із холодних королев.

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 27.04.2017 21:00  Тетяна Чорновіл => © 

 27.04.2017 16:20  Олена Вишневська => © 

Вітаю! Щасливої долі Тобі, сонечко! І окриленого натхнення! Не розгуби свій дар...

 27.04.2017 08:19  Каранда Галина => ©