В духмяній сутіні весна...

з рубрики / циклу «НОКТЮРНИ»

Ясніє трепетами вишні

І, сколихнувши віти пишні,

Наш сон хмеліє без вина

В розквіті зоряного саду.

Мудрує час яси виток

У такт зі сполохами серця.

Зажди… В очей твоїх озерця

Порину з дива пелюсток,

Що в сні розквітли не до ладу.

Майнула б, не відчувши дна,

І в небо зоряне безкрає,

Та з серцем ніжно завмирає

В духмяній сутіні весна

На смак терпкого шоколаду.

Візьміть участь в обговоренні

09.05.2017 13:54 Олександра => ©

Прекрасно!!! Ви дуже красиво малюєте словами!

01.05.2017 11:53 Люлька Ніна => ©

Я завжди пошановую Ваш поетичний талант. Чудово!!!

ніжно) люблю, як Ви бавитеся з формою) що ж таке "яса"?

Вслід за Пушкіним, тільки він про Тетяну і зиму, а я про свою Таню і весну. Чудово! Чарівно! Дай, Боже, Вам вік довгий і щасливий! З повагою

О, дивно-гарний ритм, Таню) Я теж в своєрідному ритмі оце виконав) Респект, що казати)))

красиво)