Сучасні вірші, проза, твори Літературні твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя
Корзина: +0

 [Логін]
 [Пароль]
29.04.2017 17:00Бувальщина
Для дорослих  Про життя і смерть  Про добро  Про людину  
Автограф
30000
Без обмежень
© Надія

Автограф

Надія
Опубліковано 29.04.2017 / 41415

«Два кольори мої, два кольори,

Оба на полотні, в душі моїй оба,

Два кольори мої, два кольори:

Червоне — то любов, а чорне — то журба»



Сум огорнув моє серце і душу… 29 квітня 2016 року перестало битися серце Народного артиста України, видатного співака Дмитра Гнатюка.


Доля подарувала мені щасливу мить спілкування з цією великою людиною.

Це відбулося 25 вересня 2004 року у місті Куп’янську, де відбувалася акція на підтримку кандидата в Президенти В. А. Ющенка. На площі перед будівлею райдержадміністрації зібрався чималий натовп людей. Було багато автобусів, якими привезли активістів з сусідніх районів. Акція довго не починалася, тому що у місті вимкнули світло. З вікон будівлі держадміністрації визирали представники місцевої влади, але ніхто нічого не робив. Через деякий час приїхала пересувна електростанція. Увімкнули генератор, подібно до того, як це зараз роблять у кримських містах. Стало дуже шумно.


На сцені з’явився Народний артист Анатолій Паламаренко. Потім зі словом до присутніх звернувся український письменник, народний депутат України Володимир Яворівський. У натовпі почулися образливі вигуки. Серед присутніх виділялася група молодиків у шкіряних куртках з плакатами в руках «Нашизм не пройде». У такій же чорній шкіряній куртці я побачила дівчину з мегафоном в руках. Саме вона вигукувала заздалегідь заготовлені заклики. Недалеко від них стояли міліціонери, але жоден з них навіть не поворухнувся, щоб стримати порушників правопорядку. Всі здогадувалися, що це організовані групи, метою яких було зірвати акцію. Всі знали, звідки дме вітер.


І ось на сцену вийшов Дмитро Гнатюк. Я дивилася на нього, затамувавши подих. Колись давно я була на його концерті в Харкові, коли навчалася в інституті. Сидячи на гальорці, не могло бути і мови про якесь спілкування. А тут я бачу його перед собою, на відстані простягнутої руки. Я не вірила своїм очам. Звичайно ж, я одразу подумала про автограф. Гнатюк заспівав своїм могутнім, красивим, неперевершеним голосом… Саме в цей час молодики почали активно викрикувати ганебні слова, улюлюкати… Мегафон розривався від брутальщини. Співак не втримався і звернувся до них зі словами: - Люди! Що ви робите? Як вам не соромно?


Та його слова зависли у повітрі, а молодики продовжували і далі свою брудну справу. Закінчився виступ. Я протиснулася через натовп до східців біля сцени. Але мене далі не пустили два здорованя, очевидно, охорона артиста. Я почала їх умовляти, щоб вони дозволили підійти до Гнатюка (дуже вже хотіла взяти у нього автограф!). На моє щастя, з’явився сам Дмитро Михайлович. Він зупинив охоронників і спустився до мене. Я подала йому свій записник, з проханням дати свій автограф.


Артист запитав у мене, хто я така. Я йому розповіла. Він взяв мою руку обома своїми великими руками, стиснув її у теплих долонях зі словами: - Бажаю Вам, Надіє, щастя, радості, успіхів у праці і світлого майбутнього! Я теж вчитель. Пишаюся цією професією!

Потім він старанно вивів на аркуші своє прізвище – «Д. Гнатюк». Віддав записничок, знову потиснувши мені руку на прощання. Так я отримала автограф від великої людини, славетного співака України!


Пісні у виконанні Дмитра Гнатюка житимуть вічно!

Земля йому пухом… Вічна пам`ять...


05. 05. 2016 рік

Світлина автора

Смт Шевченкове 05. 05. 2016 рік
НадрукуватиПортфоліо автора
*Збереження публ. для прочитання пізніше
27.04.2017 Поезії / Вірш
Пісня про рідний край
03.05.2017 Проза / Бувальщина
Неожиданная встреча
Чудово Добре Посередньо
Найновіше
25.07.2017 © Андрей Осацкий / Оповідання
Василич
24.07.2017 © Маріанна / Мініатюра
Місто снів
24.07.2017 © Ірин Ка / Оповідання
А що як покине?
22.07.2017 © Липа Ольга - Душа Українки / Нарис
Сирія. Культурно - релігійні традиції в одязі. Піст і молитва
21.07.2017 © Марянич Михайло Миколайович / Есе
Чорнобривці
Бувальщина Про людину
13.06.2017 © Борис Костинський
Вовк Галінський
29.04.2017
Автограф
11.04.2017
Добре серце
Сподобалось? Підтримай Автора, поділись посиланням:
Рейтинг: 5 (МАКС. 5) Голосів: 3 (3+0+0+0+0)
Переглядів: 51  Коментарів: 6
Тематика: Проза, Бувальщина
ОБГОВОРЕННЯ
Мене звати: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора
 30.04.2017 20:34  © ... для Борис Костинський 

Дякую, Борю. Правди нікуди діти. Таке було.

 29.04.2017 23:02  Борис Костинський для © ... 

Цікава історія, Надя! Дмитро Гнатюк був реальним Голосом України, хоча йому доводилося чимало пристосовуватися та співати "партійних" пісень... 

 29.04.2017 20:52  © ... для Панін Олександр Миколайович 

Так, Великий Майстер пішов від нас, але пам`ять про нього назавжди залишилась в наших серцях. Тепло рук Дмитра Михайловича я і досі відчуваю у своїх руках. Це - щастя! ***Дякую Вам, Олександре Миколайовичу, за чудовий коментар! 

 29.04.2017 19:50  Панін Олександр Мико... для © ... 

Живе спілкування з живим Мистецтвом, з Митцем.
Радий за Вас.

Хай Майстер і надалі посміхається усім духовним і душевним людям! 

 29.04.2017 19:45  © ... для Костенюк 

І я Вам щиро дякую, пане Костенюк, за те, що читали. Хай щастить!  

 29.04.2017 18:29  Костенюк для © ... 

Дякую за публікацію. 

БЛОГ "ВІЛЬНІ ТЕМИ"
19.07.2017 © роман-мтт
Про те, що Гугл не знайде +19
28.06.2017 © Ковальчук Богдан Олександрович
Найгірша книга +59
28.06.2017 © роман-мтт
Зі святом! +25
03.06.2017 © Борис Костинський
Життя в США. Інтерв`ю з самим собою +50
ВИБІР ЧИТАЧІВ
29.08.2010 © Віта Демянюк
13.03.2012 © Тетяна Ільніцька
28.06.2017 © Липа Ольга - Душа Українки
12.04.2011 © Закохана
03.04.2012 © Тетяна Ільніцька
24.07.2017 © Ірин Ка
Літературне інтернет-видання "Проба пера" ставить за мету сприяти розвитку української культури та мови. У нас можна відшукати твори українською та російською мовами сучасних авторів України. Всі доробки віршів, прози, публіцистики друкують завжди самі автори або редактори за їх особистою згодою. На літературному порталі тільки вірші та проза сучасників.
© "Проба Пера" | 2008-2016
admin@probapera.org

Редакція сайту не завжди поділяє погляди та політичні вподобання дописувачів, тому відповідальність за зміст творів несуть самі автори.
«Проба Пера» - це культурний простір без ненависті, в якому повага між учасниками найвища та беззаперечна цінність.
©  Авторські права на твори застережені і належать їх авторам
© Передрук матеріалів в електронних ЗМІ та на веб-сайтах дозволений тільки за наявності гіперпосилання на probapera.org
© Право на передрук творів у паперових ЗМІ та іншій поліграфічній продукції (а також відтворення у будь-який спосіб в аудіо чи відео форматах) належить авторам і дозволений лише за їх письмової згоди