Вовк і Курча
Баєчка
Захитались дерева, зашепотіли тривожно,
сполохали кущі і траву,
поки виходив на галявину Вовк.
Прямо перед ним
молодесеньке Курча «продавало витрішки»
і, висловлюючись фігурально, «колупалось у носі»,
замість втікати репетуючи: «Ко-ко-ко! Каварул! Вовк!».
Насправді Курча не колупалось,
а длубалось дзьобиком у траві,
вишукуючи «щось», або, навіть, «когось» у сенсі: «гам-гам»,
попоїстоньки!».
Якщо розмірковувати «хвілософічно»,
усі ми, так, чи інакше, хижаків "орава",
Але годі робити відступи ліричні,
гряде звичайна «житейська справа».
«Агов, Курча! Я тебе з’їм!»
«Не їж мене, Сірий Вовк, я ще маленьке!»
«Маленьке, та смачненьке! Ги – ги – ги!» - відповіло Хамло
(«Хамло», таким, насправді, Вовче прізвисько було).
«Не їж! Не їж! – канючило Курча, - мені страшно!
Дозволь, я приведу двох братиків і сестричку,
Адже «разом легше і батька бити!».
А може ти мене за це відпустиш?»
«Таке мале, а вже підступне! Майже, як я!» -
розвеселився Вовк, а потім спитав із підозрою:
«А ти не втечеш?»
«А якщо не повернуся,
ти з’їси мою Матусю!»
«Ах ти, злодюжка неповнолітній! Приведеш братиків,
тебе з’їм обов’язково, на десерт!» -
подумав "справедливий" Вовк,
а вголос додав: - «Добре, паняй, час не гай, не барись!
А то – дивись!...»
Курча подалі відбігало
І РЕП зухвалий
Прочитало:
«Наважуюсь доповісти,
Поважний Вовк,
Що Ви, одночасно,
І «фраєр»*, і «лох»!**
Звісно, що я не
Повернуся,
Можете з’їсти мою
Матусю!
Ікла бережіть,
Мені
Свої «патрети»
З фельд’єгерями
Шліть!
Попереджаю
«Від плеча»:
Я –
ІНКУБАТОРСЬКЕ
КУРЧА!"
P. S.
Мораль:
Хто намагається
«відкусити ширше за (власну)
морду», ***
Той гризтиме Інкубатор!
……………………….
*Дурень
** Див. вище
*** О. Бушков, серіал «Сварог».
