01.05.2017 00:58
для всіх
120
    
  3 | 3  
 © Панін Олександр Миколайович

Ми шукали Кохання…

Ми шукали Кохання…

Медитативне

Ми шукали Кохання

на Небі, 

Та прийти не зуміли

до себе, 

Ми шукали Кохання

у лісі –

Тільки Попіл знайшли

на узліссі…


Ми шукали Кохання

у травах, 

Руки ранили суччям

шершавим, 

Ми шукали Кохання

у морі –

Насміхались Сапфірові

Зорі…


Ми ж кохали так вірно, 

нестямно –

Шлях Любові згубили

безславно.

Нас Кохання вогнем

огортало, 

Згодом в Серці зростать

перестало…


Тільки пустка і сум

без розради, 

Зачинилось для нас

Ельдорадо.

Тож куди заховалось

Кохання?

Мучить нас безталанне

бажання.


«Ви Кохання всмоктали

медово, 

Калиново, сто раз –

Малиново!

Ви Коханням просотані

наскрізь –

Це – Служіння майбутнього

Зав’язь…


Стали Втіленням вічним

Любові, 

Зневажайте страждання

«тернові».


Тож Кохання нікуди

не ділось, 

В Душах Ваших, 

В Серцях

Оселилось!"

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 02.05.2017 13:31  Олена Коленченко => © 

Дуже сподобалось!!!
Тож Кохання нікуди
не ділось,
В Душах Ваших,
В Серцях
Оселилось!

 01.05.2017 13:51  Ковальчук Богдан Оле... => © 

Прекрасно! Серйозний вірш. Аж щемно зробилося якось...

 01.05.2017 11:48  Люлька Ніна => © 

ПРЕЧУДОВО!!! Дуже сподобалось! Ніби з цим поетичним твором говорила і моя душа. Пане Олександре, Ви майстер художнього слова!