01.05.2017 22:21
Без обмежень
65 views
Rating 5 | 2 users
 © Савчук Віталій Володимирович

Без закінчення...

Озвися люба!  

Прошу щиро, одзовися! 

Я мушу тобі кілька слів сказати. 

Тебе нема, - це згуба,  

І я не в силах почуття тримати. 


Побач чарівна! 

Тебе мушу турбувати! 

Але мені терпіти вже не сила. 

Повір, що ти єдина,  

Кому я можу серцем довіряти. 


На серці розпач! 

І душа моя в загоні! 

Дрижать коліна, наче на морозі. 

Я знесилений орач,  

Мій піт заліпить мої сиві скроні. 


Все так негарно! 

Що життя здається сіре. 

І кров моя розбавлена водою. 

Неначе так недавно,  

У грудях так кипіло і горіло... 

Близькі за тематикою матеріали шукайте в розділі Вірш, Про душу, Про дівчину, Про мої мрії, Про любов

Пропонуємо ознайомитися з наступною публікацією автора «Більше ніж друг... / Ліричний вірш | Савчук Віталій Володимирович». Якщо Ви пропустили, до Вашої уваги попередня публікація «Шляхи, шляхи... / Ліричний вірш | Савчук Віталій Володимирович». Ще більше Ви зможете прочитати на персональній сторінці автора Савчук Віталій Володимирович.


Обговорення

Візьміть участь в обговоренні твору

Мене звати: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора
 03.05.2017 13:29  © ... => Тетяна Ільніцька 

дякую Таню! Щасти тобі! )) 

 03.05.2017 08:54  Тетяна Ільніцька => © 

Мені здається, такі щирі прохання почують завжди))
Щасти! 

Публікації автора Савчук Віталій Володимирович

Літературні авторські твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя тощо

Сторінка: 1 з 10 | Знайдено: 60
Автор: Савчук Віталій Володимирович
АВТОРСЬКІ ЗБІРКИ: ми;
Сортування за: Дата/час опублікування з спад.;