10.05.2017 10:26
Без обмежень
37 views
Rating 5 | 1 users
 © Георгій Грищенко

Берег рІчки

Захотілося калинІ На той берег перейти

І на новенькій місцині

Закріпитися й рости.


Рідний берег не пускає, 

За коріннячко трима, 

Всіх калинонька благає, 

Допомоги ж все нема.


Згодом річка обізвалась, 

Берег вимила у став, 

До коріннячка добралась, 

Кущ калини в неї впав.


Так калинонька пропала, 

Почорніла, погнила, 

Берег свій не шанувала, 

Інший берег не знайшла.


Тож за берег свій рідненький

Міцно все життя тримайсь, 

Ти нащадок батька й неньки, 

Тут й розквітнути старайсь.

киЇв 19/02/03



Близькі за тематикою матеріали читати в розділі Вірш, Про життя

Пропонуємо ознайомитися з наступною публікацією автора «НавІщо старість / Вірш | Георгій Грищенко». Якщо Ви пропустили, до Вашої уваги попередня публікація «Часи суспІльних перемІн / Вірш | Георгій Грищенко». Ще більше Ви зможете прочитати на персональній сторінці автора Георгій Грищенко.


Сподобалось? Чудово? Класно? Корисно? Нецікаво та посередньо?



Можливо Вас зацікавить:

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні твору

Мене звати: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора
 19.05.2017 11:53  © ... => Тетяна Чорновіл 

Дякую. 

 14.05.2017 14:00  Тетяна Чорновіл => © 

Мудра і влучна притча з вірним висновком. 

Публікації автора Георгій Грищенко

Літературні авторські твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя тощо