13.05.2017 08:51
для всіх
67
    
  6 | 6  
 © Олександра

Втікаю до Львова

Втікаю до Львова

Я збираю речі, я збираю душу

І ховаю втому у будинки знову.

Що мене тримає? І кому що мушу?

Як втікають з клітки, я втечу до Львова.


Сонце сипле спокій, хмари б`ють на бурю, 

П`яний сонний вечір відправляє тишу.

Відправляю спогад аж до хмар, мов кулю.

Я нічого більше в місті не залишу.


І мене нічого більше не тримає, 

І мене не спинять жодні перепони.

А куди там далі - я іще не знаю, 

Це життя нуртує як на перегонах.


Я лишу кохання, перемиті цілі, 

Одягну самотність, як стару обнову.

І лише у небі хмари білі-білі

Проведуть за душу до старого Львова.

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 13.05.2017 14:25  © ... 

Дякую!

 13.05.2017 12:48  Маріанна => © 

Дуже гарно!

 13.05.2017 12:39  Тадм => © 

закінчення особливо вдале!

 13.05.2017 09:59  Олена Вишневська => © 

Гарно, Сашунь! До Львова часом навіть потрібно втікати)

 13.05.2017 09:26  Костенюк => © 

Ех! Кинути б "усе" і поїхати до Львова! Просто гарно)