13.05.2017 14:33
для всіх
60
    
  - | -  
 © Олександра

Пробач мені, літо

Пробач мені,  літо

Пробач мені, літо. Я знову сумую за осінню.

Я знаю, що дивна. Я зовсім не хочу тепла.

Хотілось дощів у жовтих тонах разом з просинню, 

Я хочу затишшя і спокій старого села.


Бо тут навіть рими - і ті не складались докупи.

Мовчали альбоми, устали рядочком листи.

А осінь... Вона гріє серце, не руки.

На першому спогаді ладна до неї плисти.


Весна ця не знає, чого я від неї бажаю.

Що ж, дійсно - насправді це геть не її вина.

Я просто й невинно ще осені досі чекаю.

Без неї я інша. Без неї - самотня й сумна.


Не я цього хочу, то власна душа моя просить.

З нестачі обіймів, зірок і потертих листів.

Пробач, мені літо. Я знову закохана в осінь.

Я знову дивачка й страшенно хочу дощів.

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
Не знайдено або поки відсутні!