19.05.2017 11:17
для всіх
112
    
  1 | 1  
 © Георгій Грищенко

ГолосІєво

На горбах Голосіївських знову весна

Навкруги все зеленим накрила, 

На зимову нудьгу одягла стремена, 

А кохання гулять відпустила.


Голосіївський ліс – чарівна сторона, 

Осередок студентства й науки, 

Тут виходить із надр творча сила земна

І сильнішають розум і руки.


Лісовими стежинами часто блукав, 

Пив повітря духмяне і чисте, 

Прислухався до шелесту листя і трав, 

Пив любові шампанське ігристе.


Ось я знов Голосіївським лісом іду

І знайомі стежини шукаю, 

Сорок літ на мою проминуло біду

І як юність знайти я не знаю.


Та я чую чиїсь молоді голоси, 

Хтось тут ходить і любить й кохає, 

Для буяння в житті молодої краси

Голосіївський ліс їх плекає.



м. Київ, 31.03.03.

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 31.05.2017 07:03  Тетяна Чорновіл => © 

Гарно!
Мої дівчата живуть у Києві теж недалеко від Голосіївського парку. Якось я приїхала до них у гості, ми гуляли алеями парку. Тоді в Києві й наваявся цей вірш...

Самотній Голосіївський ноктюрн | Тетяна Чорновіл

 19.05.2017 21:06  Ірин Ка => © 

Знайомий ліс... Чудовий вірш!