22.05.2017 09:10
Без обмежень
34 views
Rating 0 | 0 users
 © Олександра

Перестала

Якби ти знав, як дивно відчувати  

Розтопчену у серці цю любов.  

Я перестала плакати й кричати,  

І знов у скронях захолола кров. 


Я перестала мучитись й питати,  

За що мене ти кинув у журбі? 

Я перестала вічності чекати,  

Я перестала снитися тобі. 

Близькі за тематикою матеріали читати в розділі Вірш

Пропонуємо ознайомитися з наступною публікацією автора «Чайка / Вірш | ОлексАндра». Якщо Ви пропустили, до Вашої уваги попередня публікація «Над Дніпром всі тумани збираю / Вірш | ОлексАндра». Ще більше Ви зможете прочитати на персональній сторінці автора Олександра.


Сподобалось? Чудово? Класно? Корисно? Нецікаво та посередньо?



Можливо Вас зацікавить:

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні твору

Мене звати: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора

Публікації автора Олександра

Літературні авторські твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя тощо