Сучасні вірші, проза, твори Літературні твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя
Корзина: +0

 [Логін]
 [Пароль]
27.05.2017 16:44Есе
Про кохання  Про життя  Про людину  
41000
Без обмежень
© Юлія

Роздуми

Юлія
Опубліковано 27.05.2017 / 41849

Я надзвичайно люблю бути на самоті. Десь далеко від людей, набридливої, рутинної реальності, власних переконань, розчарувань, мрій і можливостей. Надаю превагу темряві, вмикаю меланхолійну музику і наповнюю келих червоним, терпким, наче зранені надії, вином. Першим своє діло робить вино: дозволяє звільнитися давно забутим душевним пориванням від шаленої буденності, жалісливо-журливими нотами лоскоче струни душі (музика із давно потертими у мозку рядками), а тиша і темрява так ніжно, по-материнськи скидають з мене маску навіяну оточенням – маску вимогливості і протиріч, принциповості і внутрішньої незрілості. І здається, що посеред кімнати уже не я, а моя, до кісток оголена душа – щира, не загорнута у щоденну цинічність і незграбну відвертість, а у повітрі пахне вірою і ладаном – єдиними свідками мого душевного сп’янінння. І такі хвилини я розумію, що віднайшов свою справжню сутність, єство, закладене могутньою та гармонійною силою, і що воно не має нічого спільного з тим, яким ти мене побачиш завтра.

Життя вносить коректури у долі, події, характери: комусь воно тепло дарує радість, а комусь додає сірих випробувань. Виправлення, яке ще довго залишиться у серці шматком розплавленого заліза – це безжальна втрата, чуттєвий злочин: я вже давно розівчився довіряти людям, розуміти значення слова «любов», кидати на поталу чужій людині свою душу. Любов не потребує свідчень, доказів і перевірок. Більше того, де вони починаються, там від цим 5 букв, наче від бляклого напису на піску після морської бурі та люті, залишаються лише рубці. Можливо, кохання дається людині як подарунок, лиш раз на все життя і то із неба?

Занадто буденно вважати, що людські стосунки – це ідентичні погляди на життя, думки, почуття, обов’язки, відповідальність. Маленький натхненний порив із найтемнішого закутка мого зболілого, але непереможеного серця, підказує, що це значно інтимніше. Це, коли два серця б’ються в одному ритмі, коли лише погляд важить більше за слово, коли розуміння та пізнання затьмарюють усі незгоди. Проте, є щось ще… Свобода. Вона немов би гірський вітерець вдихає життя в давно завмерлі слова, наче живильна вода зцілює душу, осяює цілющими, сповненими життєдайним теплом та легковірною радістю, променями. Там, де закінчується свобода, починається співіснування.

Я справді сподіваюся, що одного прекрасного ранку, коли від радості прийдешньому дню у твоє вікно загляне сонце, ти прокинешся від пустотливого, незайманого, невагомо-ніжного поцілунку вітру і почуєш, нашептані ангелами слова щастя та розуміння. А тим часом у твоє крихітне, тепле, не понівечене серце маленькими кроками загляне таке незрозуміле досі почуття…

Я незчувся як спорожнів келих, затихла музика, хвилини блаженства і мрійливо-захоплене тління мене давно покинуло. Мовчки сидів у кріслі, у голову, чи то від страху чи від сорому, не насмілювалася заглянути ні одна думка, так часто вони не давали мені спокою, наче рій бджіл безперестанку переслідували мою свідомість, а зараз безоглядно покинули, навіть не попрощавшись. Вслухаюсь у тишу, заворожений її криком. За вікном вирувало життя і чекало, коли я невпевненим ходом вступлю у цей метушливий, неминучий вир. Зненацька я відчув невидимий, приємно-солодкий, доторк, серце щось незграбно тихо нашіптувало та мені потрібно було пережити воскресіння, звільнення від безодні та мари, зачерствілих та спустошених думок, щоб зрозуміти його. Сходило сонце…

НадрукуватиПортфоліо автора
*Збереження публ. для прочитання пізніше
22.04.2017 Проза / Есе
Роль
Чудово Добре Посередньо
Найновіше
29.06.2017 © Арсеній Троян / Оповідання
Каструля-рок
28.06.2017 © Дарія Китайгородська / Мініатюра
Коли б свині крила…
28.06.2017 © Липа Ольга - Душа Українки / Есе
Есе на твiр Т. В. Белiмовой "Зайва хвилина"
28.06.2017 © Меньшов Олександр / Повість
Третя терція (( 38 - 39 ))
28.06.2017 © Меньшов Олександр / Повість
Третя терція (( 37 ))
Есе Про людину
27.05.2017
Роздуми
25.04.2017 © Олена Яворова
Навчитися жити
Сподобалось? Підтримай Автора, поділись посиланням:
Рейтинг: 4.8 (МАКС. 5) Голосів: 5 (4+1+0+0+0)
Переглядів: 30  Коментарів: 2
Тематика: Проза, Есе
ОБГОВОРЕННЯ
Мене звати: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора
 27.05.2017 21:18  © ... для Панін Олександр Миколайович 

Влучно і лаконічно так, пане Олександре. 

 27.05.2017 18:10  Панін Олександр Мико... для © ... 

Звільнитись думок,
Сповнитись порожнечі,
Злитись із нею. 

БЛОГ "ВІЛЬНІ ТЕМИ"
28.06.2017 © Ковальчук Богдан Олександрович
Найгірша книга +21
28.06.2017 © роман-мтт
Зі святом! +9
03.06.2017 © Борис Костинський
Життя в США. Інтерв`ю з самим собою +40
28.05.2017 © Борис Костинський
Порівняння українських та російських літсайтів +70
ВИБІР ЧИТАЧІВ
17.12.2014 © Микола Васильович СНАГОВСЬКИЙ
29.08.2010 © Віта Демянюк
20.01.2011 © Михайло Трайста
28.06.2017 © Липа Ольга - Душа Українки
12.04.2014 © СвітЛана
19.07.2011 © анджейовська-
Літературне інтернет-видання "Проба пера" ставить за мету сприяти розвитку української культури та мови. У нас можна відшукати твори українською та російською мовами сучасних авторів України. Всі доробки віршів, прози, публіцистики друкують завжди самі автори або редактори за їх особистою згодою. На літературному порталі тільки вірші та проза сучасників.
© "Проба Пера" | 2008-2016
admin@probapera.org

Редакція сайту не завжди поділяє погляди та політичні вподобання дописувачів, тому відповідальність за зміст творів несуть самі автори.
«Проба Пера» - це культурний простір без ненависті, в якому повага між учасниками найвища та беззаперечна цінність.
©  Авторські права на твори застережені і належать їх авторам
© Передрук матеріалів в електронних ЗМІ та на веб-сайтах дозволений тільки за наявності гіперпосилання на probapera.org
© Право на передрук творів у паперових ЗМІ та іншій поліграфічній продукції (а також відтворення у будь-який спосіб в аудіо чи відео форматах) належить авторам і дозволений лише за їх письмової згоди