28.05.2017 20:10
для всіх
132
    
  1 | 1  
 © Сергій Семенов

Авто кохання

Ользі З

Я сів в авто під назвою «кохання», 

Щоб мчати до жадАної мети, 

Плекаючи нестримне сподівання, 

Що в тім авто зі мною будеш Ти!


Кохання – мій довічний провокатор –

Я може в це авто сідав дарма, 

Бо в нім колеса є і є акселератор, 

Та вже немає гальм і вже нема керма!!!


Та ще й до того, веселунка-доля

На очі й на вуста натягує мішка!

Німий, сліпий, глухий у чистім полі –

Куди ж затягне мЕне доля отака?!


Я не боюсь загинуть разОм із авто – 

Мене лякає доля перехожих,  

Бо не керує тим авто уже ніхто!!!


А ще страшніш для мене, от повір, 

Що постраждати ненароком може

Мій, назавжди коханий, пасажир!!!

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 04.06.2017 07:15  Тетяна Чорновіл => © 

Чудовий сонет! Майстерно, тепло і тендітно відчулось.