Багатство
Не біймося того, що тіло вбиває,
Лякаймося того, що Душу ганьбить.
Матерія – тлінна, в землі зогниває,
А Дух йде у вічність, до Неба летить.
Бо хтось ненаситно палаци будує,
Купається в славі, що грішми здобув…
Наблизиться час, він таки пошкодує,
Що істину Світла так пізно збагнув.
Хто землю святую зерном засіває
І ділить хлібину із ближнім навпіл, –
Скарби той нащадкам безцінні збирає:
Духовне багатство своїх добрих діл!
