Сучасні вірші, проза, твори Літературні твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя
Корзина: +0

 [Логін]
 [Пароль]
31.05.2017 10:49Вірш
Для дітей  Для вчителів  Для бабусі [для дідуся]  Про Бога  
00000
Без обмежень
© Степан Лепех

Буття

Степан Лепех
Опубліковано 31.05.2017 / 41902

1. Створення світу

А світ був темрява одвічна, 

Земля порожня і пуста.

І Бог сказав: “Хай буде світло!”

І світло першим днем назвав.


І вечір був, а згодом ранок –

Досіль незвідана краса!

І Бог сказав: “Хай твердь настане!”-

Створив Всевишній небеса.


На третій день створив Бог землю, 

Зібравши води у моря.

І сталось так ненадаремно –

Зросли дерева, ярина…


Подбав Господь і про світила –

Про Сонце, Місяць і Зірки, -  

Щоб день від ночі відділили, 

Могли лічити ми роки.


І був день пятий – день плодючий:

Створив Бог рибу і птахи, 

Створив худобу і плазуюче...

Присів й задумався таки.


І був день шостий, особливий –

Господь людину сотворив, 

Благословив все шанобливо

І вірив – добре учинив.


І відпочив на день Він сьомий, 

(Був задоволений вельми).

І освятив із свого трону

У праці створені плоди.

2. В Едемськім раю

Де Тигр-ріка, і там Єфрат, 

Між ними ріс Едемський сад.

Адам там гордо походжав, 

Усе живе іменував.




Нарік він птаство, звірину

Та мав зажуру лиш одну:

Самотнім в раю був Адам, 

За всім доглянути мав сам.


Господь вловив сумний цей тон, 

Післав Адаму міцний сон.

Бажав Адаму Він добра, 

Створивши жінку із ребра.


Сказав Адам: "Ти – кість моя.

З тобою буду завжди я.

Батьків покине чоловік

І до жони піде навік!".


І були голоми обоє.

Та наготи вони такої

В Едемськім раю не встидались, -

Хоча любились – не кохались.


Проте Адам застерігав, 

Що Бог йому не раз казав:

"Не їж із древа пізнання, -

Уникнеш з раю вигнання!".


3.Прабатьківський гріх

Та хитрий змій, що в раю жив, 

Якось до жінки говорив:

"Заборонив Бог плід той рвати, 

Щоб не могли ви Світ пізнати!".


Спокуса жінку таки взяла, 

Адаму також плід той дала…

І раптом очі завстидались:

Вони в грісі таки пізнались.


І зшили фігові листки, 

Як в дім, сховались в пелюстки.

А Бог тим часом Раєм йшов, 

Та в нім Адама не знайшов.


4. Божий присуд і обітниця Спасителя

І був здивований Господь:

"Де ти, Адаме? Та виходь!".

Адам же Богові так клявсь:

"Почув Твій голос – і злякавсь!



Бо я нагий отут стою…".

"Чи ти не їв плодів з Раю?..".

"Вину постав ту, Боже, їй!

Її ж намовив хитрий змій…".


І Бог до змія так сказав:

"Щоб ти на черві плазував!

І порох їстимеш всі дні!

В проклятті житимеш, в огні!


Між вами створю я напругу:

Постійно будете наругу

Один ви одному чинити –

Ти – змію голову трощити, 


А змій вас жалити у п`яти…

А жінці мушу ще сказати:

Помножу в родах твої болі, 

Не дам тобі я більше волі, 


Бо муж твій буде панувати, 

Тобі ж його рабою стати!".

Сказав Адаму Бог таке:

"Що не послухав ти, - за те


Нехай земля буде проклята!

Ти ж з неї мусиш споживати

Осот, тернину польову..

Я з тебе сто потів зіллю, 


Допоки хліб ти свій достанеш…

А згодом сам землею станеш.

Бо взятий ти колись з землі, 

То в порох вернешся у ній!".


5. Вигнання з Едемського раю

Назвав Адам ту жінку Єва, 

Цебто - "життя, жива, життєва".

Господь обох їх зодягнув.

І тут Адам усе збагнув…


Прогнав Господь людей із раю –

Нехай ту землю доглядають, 

З якої взятий був Адам, 

Й колись ввійде у неї сам.


На схід від Раю Херувима

Поставив Бог перед дверима, 

Щоб полум’яним він мечем

Завжди беріг вхід від нікчем.


І обертався меч навколо, 

Щоб не хотілось більш ніколи

Людині в дереві життя

Знайти без Бога майбуття.






НадрукуватиПортфоліо автора
*Збереження публ. для прочитання пізніше
31.05.2017 Поезії / Вірш
Будем жити!
04.06.2017 Поезії / Вірш
В мішку ніколи шила не сховаєш...
Чудово Добре Посередньо
Найновіше
14.12.2017 © Олександра / Вірш
Життя струною забринить
14.12.2017 © Тетяна Чорновіл / Ліричний вірш
Сутінкові грудневі дощі
14.12.2017 © Тетяна Чорновіл / Драматичний вірш
Наша честь
14.12.2017 © Наталія Старченко / Вірш
Я це вмію
14.12.2017 © Маріан Токар / Вірш
Новорічна естафета...
Вірш Про Бога
07.06.2017 © Люлька Ніна
Легенда Киби
31.05.2017
Буття
30.05.2017 © Липа Ольга - Душа Українки
Чёрный колдун или Антуан. Философская пьеса (Акт 16)
Сподобалось? Підтримай Автора, поділись посиланням:
Рейтинг: Відсутній
Переглядів: 48  Коментарів:
Тематика: Поезії, Вірш
ОБГОВОРЕННЯ
Мене звати: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора
БЛОГ "ВІЛЬНІ ТЕМИ"
02.09.2017 © Ковальчук Богдан Олександрович
Ідеальна ОС для письменника +102
07.08.2017 © Каранда Галина
Двері для школи, або Сон рябої кобили. +158
28.06.2017 © Ковальчук Богдан Олександрович
Найгірша книга +145
03.06.2017 © Борис Костинський
Життя в США. Інтерв`ю з самим собою +85
ВИБІР ЧИТАЧІВ
13.12.2013 © ГАННА КОНАЗЮК
08.09.2013 © НАРОДНА ТВОРЧІСТЬ
28.11.2011 © Тетяна Чорновіл
10.12.2010 © Катерина Перелісна
17.12.2009 © SASHA ROSSI
04.01.2012 © Тетяна Чорновіл
Літературне інтернет-видання "Проба пера" ставить за мету сприяти розвитку української культури та мови. У нас можна відшукати твори українською та російською мовами сучасних авторів України. Всі доробки віршів, прози, публіцистики друкують завжди самі автори або редактори за їх особистою згодою. На літературному порталі тільки вірші та проза сучасників.
© "Проба Пера" | 2008 - 2017
admin@probapera.org

Редакція сайту не завжди поділяє погляди та політичні вподобання дописувачів, тому відповідальність за зміст творів несуть самі автори ©  Авторські права на твори застережені і належать їх авторам
© Передрук матеріалів в електронних ЗМІ та на веб-сайтах дозволений тільки за наявності гіперпосилання на probapera.org
© Право на передрук творів у паперових ЗМІ та іншій поліграфічній продукції (а також відтворення у будь-який спосіб в аудіо чи відео форматах) належить авторам і дозволений лише за їх письмової згоди