"Ой золочена річенько, зачерпну води в рученьку…"
Ой золочена річенько,
Зачерпну води в рученьку…
Наберусь від тебе сили,
Синьоока річко мила!
Від краси й снаги такої
Знов я стану молодою –
Як сімнадцять літ назад…
Хай цвіте мій дикий сад!
Дикий-дикий, непокірний…
Серце моє – не сумирне,
Хоче пташкою літати,
Україноньку кохати.
Рідну землю, край зелений…
Боже, дай-но щастя нені!
Хай квітує і буяє, і зорею в небі сяє…
І мене оберігає, од недолі захищає…
Сріблом-злотом в річці грає…
Раю іншого не хочу,
В мене тут – відкриті очі…
Тільки тут – душа, мов птаха…
І нема ні крихти страху!
>