04.06.2017 01:13
Без обмежень
47 views
Rating 5 | 3 users
 © Олександра

Нотка

Нотка гумору в його голосі,  

Нотка спокою в цих вогнях - 

Ця самотність тримає в тонусі  

Мій трухлявий далекий шлях.  

І пожовклими часом скельцями,  

За якими ще бачу світ,  

Заховалась від того серця,  

Яке знов розпустило цвіт.  

Чи жила, як того хотілося? 

Чи закоханою була? 

Так, як вперше, уже не летілося.  

Просто знала, що не змогла б. 

Близькі за тематикою матеріали шукайте в розділі Вірш

Пропонуємо ознайомитися з наступною публікацією автора «Трохи тебе люблю / Вірш | ОлексАндра». Якщо Ви пропустили, до Вашої уваги попередня публікація «Дай мені сили лишитись собою / Вірш | ОлексАндра». Ще більше Ви зможете прочитати на персональній сторінці автора Олександра.


Мій рейтинг: 3

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні твору

Мене звати: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора
 04.06.2017 14:24  © ... => Тетяна Чорновіл 

На те й вони риторичні) дякую! 

 04.06.2017 06:37  Тетяна Чорновіл => © 

Та чого там трухлявий! Писано в досить песимістичний момент. Але вірш хороший. Зазвичай на всі оті риторичні запитання самому приходиться відповідати))). 

 04.06.2017 02:25  Борис Костинський => © 

ПОЕТИЧНО! 

Публікації автора Олександра

Літературні авторські твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя тощо