Сучасні вірші, проза, твори Літературні твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя
Корзина: +0

 [Логін]
 [Пароль]
05.06.2017 14:59Мініатюра
Для дорослих  Про Бога  Про людину  Про кохання  
31001
Без обмежень
© Ольга Білицька

Адамове яблуко

Ольга Білицька
Опубліковано 05.06.2017 / 41988

Ця пригода трапилася у раю. Ніхто не знає точно, яким був той рай, але там однозначно було добре. І в ньому мешкали Адам і Єва або Єва і Адам. Одного разу до раю прокрався змій, про цей факт, мабуть, усі чули. І от він звісився з гілки і почав розмовляти з.... Ви подумали з Євою? Ні, помиляєтеся - він звернувся до її чоловіка Адама, що відпочивав на зеленій травичці Едему.

- Привіт, Адаме!

- Привіт, Змію!

- Не нудьгуєш, тут у раю?

- А що таке нудьга?

- Ну, це коли тобі чогось хочеться, і ти сам не знаєш чого, а тільки лежиш на траві цілими днями, дивишся на небо. Усе в тебе наче є, усього вдосталь, але бракує мети - от і стає нудно.

- Але я знаю, чого я хочу. Щодня ми з Євою тягнемося до Бога, ми спілкуємося з ним і відчуваємо блаженство. А те, про що говориш ти, нам невідоме.

- А я гадав, що Бог дав вам з Євою геть усе, що ви з Ним рівноправні і знаєте про все на світі: про те, що таке нудьга, сум, азарт, прагнення, екстаз, пристрасть. Я міг би довго перераховувати такі цікаві відчуття, але ти мене навряд чи зрозумієш, Адаме.

- Я, дійсно, тебе не розумію, Змію. Бог дав нам все, чого ж нам ще бажати? Але як ти там кажеш «нудьга, сум, азарт, прагнення, екстаз, пристрасть»? Які цікаві слова, що вони означають, поясни!

- Не можу пояснити, я ж намагався розтлумачити, що таке нудьга, але не зміг. Це потрібно відчути, потрібно пізнати, що таке добро і зло.

- Так, я чув як Бог говорив нам про Дерево пізнання добра і зла, але Він заборонив їсти його плоди.

- Бог несправедливий до вас, ставиться як до дітей, Сам знає все і усе випробував, а від вас приховує.

- Ні, Він дуже любить нас.

- Але тоді чому заборонив їсти з того Дерева? Воно родить найкращі яблука. Я сам бачив: такі великі, червоні, соковиті і без черв`ячків або гнилизни.

- Навіть і не знаю? - Адам глибоко замислився. Він згадав Яблуню з її плодами, і йому здалося, що змій має рацію. До того ж ці нові слова і явища так його зацікавили, він навіть забув, що перебуває в раю.

- Спробуй ці яблука із дружиною, вони дивовижні, - не вгавав змій, розгойдуючись на гілочці.

- Я повинен порадитися, але з ким? Бог заборонив їх їсти. Він сказав, що ми помремо, якщо поїмо з того дерева. Я пораджуся із дружиною.

- Помрете? Що за дурниці?! Не сором чоловікові боятися? Чи личить йому радитися із дружиною?! Пхе, ти слабак і підкаблучник, Адаме. Вибач, але це я тобі як друг кажу.

- Ти правий змію. Піду, спробую це яблуко і змушу Єву вчинити так само!

- Оце слова справжнього чоловіка! Ти просто молодець!

Адам підійшов до Дерева пізнання добра і зла, покликавши Єву.

Щаслива і безтурботна Єва підбігла та обійняла його, але Адам діловито відсторонив її й почав свою промову:

- Дружино моя, ти знаєш, що Бог дав нам усі дерева та рослини з їхніми плодами, щоб ми їли і насолоджувалися. Проте заборонив їсти яблука із цього Дерева. Мені здається, це несправедливо, Він щось приховує від нас, Він не хоче, щоб ми стали рівними Йому і довідалися, що таке добро і зло, всіляка там нудьга, азарт, ПРИСТРАСТЬ! - останнє слово перша людина вимовила з особливим блиском в очах. - Тому я вирішив, що ми обов’язкові маємо скуштувати ці яблука.

- Але Бог заборонив нам це робити! – жахнулася жінка.

- Ну то й що? Він нас любить, а значить, пробачить.

- Але Він сказав, що ми помремо, якщо зробимо це? - протестувала Єва.

- А що значить померти, ти знаєш?

- Ні, не знаю, любий мій чоловіче, але почуваю, що це погано. Смерть, таке ж погане слово, як нудьга або пристрасть, - Єва затремтіла, вимовляючи всі ці невідомі назви, що означали не зрозуміли, але лякаючи зміни.

- Жінко, що ти можеш тямити, тебе створено з мого ребра, забула?! Отож повинна слухатися мене та виконувати мої веління! - Адам заклав руки навхрест і прийняв позу своїх майбутніх нащадків, у випадках, коли вони збиралися зробити яку-небудь несусвітню дурість, наприклад, розв`язати війну або організувати революцію.

- Добре, - лагідно й тихо відповіла Єва, - мені дуже гірко і страшно ослухатися Бога, і я не хочу їсти цей плід, але покуштую трохи, тому що ти хочеш цього, а я тебе дуже сильно кохаю і не можу засмутити.

Адам зірвав яблуко та, розділивши навпіл, з`їв зі своєю дружиною той плід пізнання добра і зла. Він чавкав і насолоджувався п`янким смаком, щось нове промайнуло небезпечною блискавицею у його мозку, що жадав нового майбутнього. Єва важко ковтала кожний шматочок, що пахнув цвіллю та чимсь ще невідомим (у раю не знали запаху тління).

Доїдаючи яблуко, подружжя почуло грім: заблискали вогні Божого гніву. Адам так налякався, що останній шматок яблука застряг в горлі у цього першого, невдячного і неслухняного чоловіка.

Всім відомо про подальші події: Адама і Єва або Єва і Адам збагнули, що є голими, та зухвалими по відношенню до Творця, мали з ним неприємну розмову. Адам малодушно звинуватив у провині Єву, а та не опиралася бо не надто сильно кохала свого чоловіка. Їх обох було вигнано з раю.

Зачинивши за вигнанцями браму Едему, архангел Михайло попросив аудієнції в Господа. Бог був дуже засмученим, але прийняв свого головного ангела.

- Господи, невже Ти не знаєш, що вони обдурили Тебе, адже не Єву, а Адама спокусив змій?

- Знаю, звичайно, адже Я – Всевідаючий, - відповів Деміург.

- Тоді чому не викрив брехню, адже сини Адама так розповідатимуть історію нащадкам, так запишуть їхні пророки у священні книги і дочок людських піддадуть тяжким випробуванням?

- Михайло, - сумно одказав Бог, - жінки сильніші од чоловіків, якби я поклав цей тягар на плечі синів Адама, вони б не витримали його і людській рід взагалі припинив своє існування. Але я дав знак: той шматок яблука, що застряг у горлі Адама, нехай він залишиться там навічно, буде стирчати в горлі у всіх синів людських, поки вони знову не повернуться в рай і не дізнаються правду!

Таврійськ 01.03.2017
НадрукуватиПортфоліо автора
*Збереження публ. для прочитання пізніше
05.06.2017 Проза / Новела
Притча про свято
30.08.2017 Проза / Мініатюра
Фелічіта
Чудово Добре Посередньо
Найновіше
22.10.2017 © Августина Острів / Новела
Ацедія розуму
22.10.2017 © Августина Острів / Новела
Страхувальник життя
21.10.2017 © Меньшов Олександр / Оповідання
Якого кольору очі Горгони?
21.10.2017 © Дарія Китайгородська / Мініатюра
Моя кава
20.10.2017 © Маріанна / Мініатюра
Кава
Мініатюра Про кохання
16.06.2017 © Ольга Моцебекер
Рідна душа
05.06.2017
Адамове яблуко
23.03.2017 © Липа Ольга - Душа Українки
Притча про щастя
Сподобалось? Підтримай Автора, поділись посиланням:
Рейтинг: 4 (МАКС. 5) Голосів: 5 (3+1+0+0+1)
Переглядів: 54  Коментарів: 1
Тематика: Проза, мініатюра,
ОБГОВОРЕННЯ
Мене звати: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора
 06.06.2017 13:26  © ... для Пендюра Едуард 

Якщо Україна є частиною Європи, то європейське світобачення у нас – закономірне явище. 

БЛОГ "ВІЛЬНІ ТЕМИ"
02.09.2017 © Ковальчук Богдан Олександрович
Ідеальна ОС для письменника +65
07.08.2017 © Каранда Галина
Двері для школи, або Сон рябої кобили. +99
19.07.2017 © роман-мтт
Про те, що Гугл не знайде +104
28.06.2017 © Ковальчук Богдан Олександрович
Найгірша книга +109
ВИБІР ЧИТАЧІВ
18.09.2013 © Тетяна Ільніцька
29.08.2010 © Віта Демянюк
20.01.2011 © Михайло Трайста
02.08.2011 © Оля Стасюк
07.11.2013 © Дарія Китайгородська
12.04.2011 © Закохана
Літературне інтернет-видання "Проба пера" ставить за мету сприяти розвитку української культури та мови. У нас можна відшукати твори українською та російською мовами сучасних авторів України. Всі доробки віршів, прози, публіцистики друкують завжди самі автори або редактори за їх особистою згодою. На літературному порталі тільки вірші та проза сучасників.
© "Проба Пера" | 2008-2016
admin@probapera.org

Редакція сайту не завжди поділяє погляди та політичні вподобання дописувачів, тому відповідальність за зміст творів несуть самі автори.
«Проба Пера» - це культурний простір без ненависті, в якому повага між учасниками найвища та беззаперечна цінність.
©  Авторські права на твори застережені і належать їх авторам
© Передрук матеріалів в електронних ЗМІ та на веб-сайтах дозволений тільки за наявності гіперпосилання на probapera.org
© Право на передрук творів у паперових ЗМІ та іншій поліграфічній продукції (а також відтворення у будь-який спосіб в аудіо чи відео форматах) належить авторам і дозволений лише за їх письмової згоди