Багрянець неба
Багрянець неба риболовить місяцем,
Чіпляє мрії дикі на зірки.
Продасть кометам сотні-тисячі
І лишить тільки поплавки.
А ніч, закохана у промені,
У сни, у відчай, у... любов,
Затихне знову в тихім гомоні
Старих дитячих молитов.
Не дожене її світанок,
І не обпалять ліхтарі...
Вона приспить холодних бранок
І їх розсипле на зорі.
Сховає вишні білим одягом,
Омиє небо синім днем...
І бранки-зорі зникнуть потягом,
Як хмари спалахнуть вогнем.