08.06.2017 03:21
для всіх
101
    
  4 | 4  
 © Борис Костинський

Як усі

Як усі

Він уранці підсьорбує чай.

Йде до праці, сідає в трамвай.

Вечір прийде - вмикає екрана.

Сипле "мило" російське на "рану".

Борщ на кухні тягає сумлінно.

Лізе в ліжко, де жінка гостинна.

П`ять хвилинок її покачає, 

А тоді, сходу, в сон поринає.

Знову ранок. І знову робота.

Не така вже й важка, не до пота.

Щось записує, щось там рахує...

Вечір. Хутко до дому крокує.

І отак - з року в рік, з року в рік!

Як усі він собі чоловік.


09.11.14р.

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 08.06.2017 20:25  Надія Крайнюк => © 

Що ж, Борю, це так знайоме всім. Біологічний ритм властивий всім. Від цього нікуди не дінешся. Веселе і не ритмічне життя у екстремалів, у туристів... 

А картинка цікава. Це не представники Північної Кореї? Щось дуже схоже. 

Дякую за вірш. Написано чудово! Щасти!

 08.06.2017 07:09  Георгій Грищенко => © 

Сумно але написано чудово.