Не скаржусь...
з рубрики / циклу «ми»
Не скаржусь, так живу
Стомившись від чекання.
Чи в сні, чи на яву,
Очікую кохання.
Забув про колір снів.
Закутавсь в колір ночі.
Живу без наших днів,
Без погляду у очі.
Нема торкання рук,
І тіл торкань немає.
Лиш голосу є звук
І той весь час зникає.
Не сказані слова,
І миті хвилювання.
Все в світі завмира
Без подиху кохання.
