Сполохане літо
Для першого холоду ще надто рано,
Сполохане літо втікає у гори.
Закохана пташка співала сопрано -
Приснився їй шторм у тривожному морі.
Приснилися літу будинки і траси,
Весняні шляхи і зелені валізи...
Воно виривалось із стертої маси,
Де люди себе закували в залізо.
І літо приходити просто боялось,
З минулих років ще бинтуючи рани...
І лиш кілька раз воно вранці з`являлось -
Закохана пташка співала сопрано.
