09.06.2017 06:20
Без обмежень
35 views
Rating 0 | 0 users
 © Степан Лепех

Визріло...

* * *

Визріло, єство все полонило, 

У клітинку кожну увійшло.

Пригорнуся я до тебе, мила, 

Й туги в серці ніби й не було.


Закружляєм у п’янкім цілунку, 

І в цілому світі – я і ти.

Не боюся я гіркого трунку, 

Хочу глибше в тебе увійти.


Ми тепер не просто одне ціле, -

Лл’ється кров у лоно не дарма:

У шаленстві зародилось тіло, -

І блаженства більшого нема!

Близькі за тематикою матеріали шукайте в розділі Вірш, Для дорослих, Про кохання

Пропонуємо ознайомитися з наступною публікацією автора «Від кохання... / Вірш | Степан Лепех». Якщо Ви пропустили, до Вашої уваги попередня публікація «Вже відпусти... / Вірш | Степан Лепех». Ще більше Ви зможете прочитати на персональній сторінці автора Степан Лепех.


Обговорення

Візьміть участь в обговоренні твору

Мене звати: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора

Публікації автора Степан Лепех

Літературні авторські твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя тощо