Сучасні вірші, проза, твори Літературні твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя
Корзина: +0

 [Логін]
 [Пароль]
09.06.2017 08:51Оповідання
 
00000
Без обмежень
© Ніка Той

День святого Валентина

Короткі історії проти ночі

Чому все луснуло саме сьогодні – в день закоханих? Несподівано лунко грюкнуло й розійшлося тонкими павутинками – тріщинами, і за мить розсипалось на тьмяні друзки. Певно причина все ж у мені. Я не вмію будувати стосунки - забагато амбіцій і незалежності, забагато свого розуміння у всьому й так мало терпіння. Ще колись татко говорив: «В тебе викривлена уява щодо чоловіків і їх світу . Ти надто вимоглива й нетерпляча …» Можливо, він мав рацію, як завше. Та все ж - чому саме в цей день? Бо може кохання – то безглузда захмарна ілюзія, яку ж ми самі вигадали й сліпо віримо в її безсмертність, а смерть неминуче ріже їй вени й малює химерні кола липкою рідиною і все навкруги просякає запахом нестерпного болю; чи може спонтанна хімія, що з незрозумілих причин вибухає в тобі нестримним феєрверком потягу, солодкою невгамовною пристрастю і глибокою ніжністю, а згодом витруює - випалює тебе до руїн, до тихого божевілля вночі, до звірячого виття на світанні…

Сьогодні ж - день закоханих. Я йшла застиглою сірою вулицею . Сніг вже сповз з її змерзлого тіла й несміливо оголив свою темну душу – скрізь бруд, сміття. Так як і в житті - за лоском і блиском впевненості ховається паплюжне, мізерне, боягузливе, надійно сховане від стороннього й навіть від самого себе. Вітер шарпав моє волосся, вплутував у нього сніжинки, нахабно залазив колючим подихом за комір. А в грудях якесь хворе звірятко пищало, скиглило й шкрябало нутрощі гострими пазурами. І вже не відчутно холодних обіймів лютого, лише біль - нестерпний, убивчий - танцював тілом пекельне танго ... Сьогодні я все залишила і пішла. В незвідане. Вичавлена сірістю і безглуздістю, й тому байдужа до крижаних цілунків нелюбої зими. Не знаю, чомусь те єдине, що окриляло і мліло в мені, підступно стало зашморгом, й з кожною хвилиною стискало сильніше й впевнено, мило заглядаючи в очі : «Ти ще жива, небого, не заважає?» І ніжні любощі з поглинаючою владною пристрастю чіпко обвивалися сталевими лещатами, а я втрачала себе саму разом із свободою - те, що найдорожче за все…

Щось незвичне кинулось в очі й перервалися згірклі думки . Хоч правильніше сказати - хтось. На цьому нерегульованому переході я завжди хутко перебігала, енергійно крутячи головою в різні боки. Тут водії не церемонились з пішоходами, і якщо загальмувало авто з першої смуги, то ніхто не застрахований, що зупиниться хтось із другої . Він кволо переходив дорогу, спираючись на палицю, і по обидва боки від нього Ґречно завмерли авто. Йшов натужно, все тіло здригалося й тремтіло, й іноді здавалось, що ось-ось і він впаде. Та кожного разу себе врівноважував й продовжував йти. І всі чемно чекали, ніхто не сигналив з нетерплячки, не викрикував непристойності через спущене скло вікна. Він ніс в руці гілочку вербени. Вицвілий від років, із залишками колишньої елегантності прасований костюм мішкувато висів на висохлій статурі, накинутий на кістляві плечі темний плащ розвівався вітром. Волосся сивими хвилями спадало на чоло, благий погляд прозорих очей світився з глибоких зморщок обличчя . Йому напевно під 90, цьому сивому джентльмену. Я вже бачила такий погляд у людей, що з гідністю й миром перейшли через роки буття – погляд блаженного й непохитного. Він вертався з квіткового магазину, що був за рогом пошарпаної вузенької вулиці, й ніс своїй єдиній квітку в день закоханих . Як це ж так можливо - пронести через повсякдення й безмежжя подій невмирущу палку любов і залишитися істинним чоловіком до кінця . З моїх очей випорснули гарячі сльози, стояла спантеличена, мов заворожена дивилась, як він пошкандибав далі . І вся гіркота, всі сумні думки вмить розвіялись у хрипких відлуннях зими . Я стерла терпкі сльози, заясніло в глибині душі : «Ще все попереду… Просто той єдиний, десь шукає мене, чекає на мене з ніжною квіткою любові, щоб пронести її через все життя »...

НадрукуватиПортфоліо автора
*Збереження публ. для прочитання пізніше
08.06.2017 Проза / Оповідання
За дверима
09.06.2017 Проза / Оповідання
Нереальна реальність
Чудово Добре Посередньо
Найновіше
29.06.2017 © Арсеній Троян / Оповідання
Каструля-рок
28.06.2017 © Дарія Китайгородська / Мініатюра
Коли б свині крила…
28.06.2017 © Липа Ольга - Душа Українки / Есе
Есе на твiр Т. В. Белiмовой "Зайва хвилина"
28.06.2017 © Меньшов Олександр / Повість
Третя терція (( 38 - 39 ))
28.06.2017 © Меньшов Олександр / Повість
Третя терція (( 37 ))
Оповідання
09.06.2017 © Саня Малаш
Редактор до Бога ридає
09.06.2017
День святого Валентина
09.06.2017 © Саня Малаш
Інь
Сподобалось? Підтримай Автора, поділись посиланням:
Рейтинг: Відсутній
Переглядів: 13  Коментарів:
Тематика: Проза, Оповідання
ОБГОВОРЕННЯ
Мене звати: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора
БЛОГ "ВІЛЬНІ ТЕМИ"
28.06.2017 © Ковальчук Богдан Олександрович
Найгірша книга +17
28.06.2017 © роман-мтт
Зі святом! +8
03.06.2017 © Борис Костинський
Життя в США. Інтерв`ю з самим собою +40
28.05.2017 © Борис Костинський
Порівняння українських та російських літсайтів +69
ВИБІР ЧИТАЧІВ
28.06.2017 © Дарія Китайгородська
28.06.2017 © Липа Ольга - Душа Українки
11.12.2012 © Каранда Галина
25.10.2011 © Тая
28.02.2010 © Журналіст
24.05.2013 © Озерова Альона
Літературне інтернет-видання "Проба пера" ставить за мету сприяти розвитку української культури та мови. У нас можна відшукати твори українською та російською мовами сучасних авторів України. Всі доробки віршів, прози, публіцистики друкують завжди самі автори або редактори за їх особистою згодою. На літературному порталі тільки вірші та проза сучасників.
© "Проба Пера" | 2008-2016
admin@probapera.org

Редакція сайту не завжди поділяє погляди та політичні вподобання дописувачів, тому відповідальність за зміст творів несуть самі автори.
«Проба Пера» - це культурний простір без ненависті, в якому повага між учасниками найвища та беззаперечна цінність.
©  Авторські права на твори застережені і належать їх авторам
© Передрук матеріалів в електронних ЗМІ та на веб-сайтах дозволений тільки за наявності гіперпосилання на probapera.org
© Право на передрук творів у паперових ЗМІ та іншій поліграфічній продукції (а також відтворення у будь-який спосіб в аудіо чи відео форматах) належить авторам і дозволений лише за їх письмової згоди