Сучасні вірші, проза, твори Літературні твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя
Корзина: +0

 [Логін]
 [Пароль]
10.06.2017 23:00Бувальщина
Про дитинство  Про школу  
Кухоль на ланцюжку
40000
Без обмежень
© Борис Костинський

Кухоль на ланцюжку

Борис Костинський
Опубліковано 10.06.2017 / 42091

Цей випадок стався зі мною восени 1968 року. Я, учень другого класу Остерської середньої школи №2 сильно захотів пити. Пити я захотів після великої перерви, під час якої перекусив булочкою з котлеткою, яку дбайливо поклала вранці в мій ранець бабуля. Для моїх молодих читачів скажу, що в ті часи в усіх школах були бачки з кухлями, з яких радянські учні повинні були пити воду. Для абсолютної більшості інших - це не було ніякою проблемою - підходили, брали з оцинкованого бачка кухоль (у нас в школі його прикували до бачка ланцюжком - "шоб не вкрали!"), підставляли під крантик, набирали і сьорбали. Але я ніколи і ніде не був, ЯК ВСІ - я не міг пити із загального кухля, яким користувалися десятки найрізноманітніших ротів. Бабуся - колишній медпрацівник, навчила мене, що правила особистої санітарії та гігієни - ЗАКОН. І я це сприйняв саме, як ЗАКОН. Я не міг напитися із загального алюмінієвого кухля. Ну не міг!

Але пити хотілося страшенно. І я вирішив схитрувати. Я підійшов на малій перерві до бачка в коридорі, нагнувся, відкрив крантик і став ловити, пересохлим від дикої спраги, ротом, цівку води. Я не присмоктався до цього крантику, як робили шкільні хулігани і двієчники - я ловив ротом тільки цівку води. Не встиг я зробити кількох жадібних ковтків, як чиясь рука схопила мене за вухо і боляче крутонула. Це була Катька - шкільна технічка.

Катьку ніхто інакше, ніж Катька, не називав, хоча було цій нещасній українській бабі років під 40. Катька була алкоголічкою і виглядала, як стара. На ній в усі сезони завжди були чорні роздовбані чоловічі черевики, пузирячися на колінах, "прості" бавовняні панчохи світло-коричневого кольору і запраний, рваний в декількох місцях сатиновий чорний халат. Обличчя в Катьки було синюшне, а волосся завжди було заховане під "коробочною" хусткою, які носили в селі українські тітки та бабусі. Катьку ніхто не любив в школі і діти дуже часто над нею потішалися, кидаючи навздогін: "Алкашка! Катька! Ги-и-и!" Я ніколи не робив нічого подібного - мене навчили вдома, що старших, які б вони не були, слід поважати. Проте, Катька ставилася до мене погано - чистенький, добре вихований єврейський хлопчик. Німий докір всьому її вигляду та суті. З подібним я стикався потім десятки разів. Як не дивно, але стикаюся і до цих пір - ТЕМНІ ненавидять СВІТЛИХ. Але зараз не буду про це, бо тема ця окрема і дуже велика.

- Ти шо, свиня?!, - засичала Катька мені в обличчя, обдаючи перегаром і часником, - усі діти, як діти, а ти, як та свиня! Он-де кухоль, пий з кухля!

- Вибачте ... Я не можу з кухля ...

- Як так?! Ти шо, самий кращий?!

- Моя бабуся каже, що в цьому кухліі - до чорта бактерій ... Це небезпечно ...

- Ти свиня! І бабця твоя - така ж!

Навколо нас стали зупинятися школярі. Вони реготали і їм явно подобалося, що цього чистьоху-жидка так чудово принизили. Я стояв повністю знищений ...

Відбила мене від Катьки наша вчителька Панна Діомидівна (вона була родом із сибірської глибинки і там в них практикували такі дивні імена). Завівши в клас, Панна Діомидівна почала заспокоювати мене і говорити щось про те, що Катьку скоро викинуть зі школи і я не повинен звертати на цю алкашку уваги. Панна Діомидівна порадила мені брати з дому 250-грамову баночку з-під майонезу з кип`яченою водою. У нас були вдома такі баночки і притерті пластмасові кришки до них, але... Боже мій, як же було соромно відкрито пити з такої баночки і бути НЕ ЯК ВСІ!

З тих пір пройшло вже майже п`ять десятиліть, але цей випадок врізався в мою пам`ять назавжди. Я пам`ятаю все, що тоді сталося, до найдрібніших деталей ...

Катька-технічка була звільнена зі школи трохи пізніше за прогули і запах алкоголю, який хронічно від неї виходив. Потім по нашому містечку пройшла чутка, що вона померла поганою смертю - згоріла у своїй хаті на п`яну голову...

Навіщо я все це зараз вам розповів? Ви знаєте, цей бачок, з прикутим до нього алюмінієвим кухлем, на мій погляд, був свого роду символом тієї епохи. Як і технічка Катька і школярі, які без будь-яких проблем і питань хлебтали воду з одного алюмінієвого кухля, прикутого ( "шоб не вкрали!") до бачка, мало не собачим ланцюгом.


08.04.14г.



На цьому старому-старому фото - будівля Остерського середньої школи №2. Її давно вже знесли і зараз там скверик ...

НадрукуватиПортфоліо автора
*Збереження публ. для прочитання пізніше
10.06.2017 Поезії / Сатиричний вірш
Про інтернет-поета Овдія - хитрожопого крутія
13.06.2017 Проза / Бувальщина
Вовк Галінський
Чудово Добре Посередньо
Найновіше
14.12.2017 © Гаврищук Галина / Роман
Атланти (23.)
13.12.2017 © Гаврищук Галина / Оповідання
Що важливіше – своє чи наше?
12.12.2017 © Дарія Китайгородська / Мініатюра
Секс, текст і всі-всі-всі
11.12.2017 © ГАННА КОНАЗЮК / Мініатюра
Нотатки сорокарічної дівчинки
08.12.2017 © Дарія Китайгородська / Мініатюра
І про текст
Проза життя
10.06.2017
Кухоль на ланцюжку
18.06.2017
Найзаповітніша мрія
Сподобалось? Підтримай Автора, поділись посиланням:
Рейтинг: 5 (МАКС. 5) Голосів: 4 (4+0+0+0+0)
Переглядів: 54  Коментарів: 6
Тематика: Проза, Бувальщина
ОБГОВОРЕННЯ
Мене звати: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора
 13.06.2017 00:19  © ... для Ольга Білицька 

І Вам, пані Ольга, щира подяка за схвальний відгук!

 12.06.2017 13:38  Ольга Білицька для © ... 

Бути не "як всі" дуже важко. Дякую за цікаву бувальщину. Люблю невигадані історії з життя. 

 11.06.2017 17:35  © ... для Георгій Грищенко 

Щиро дякую, пане Георгію!

 11.06.2017 15:30  Георгій Грищенко для © ... 

Гарно описано. Натхнення Вам! 

 11.06.2017 02:49  © ... для Ковальчук Богдан Олександрович 

І тобі, Богдане, щира подяка за такий гарний відгук! Так, життя в СРСР для шляхетної людини було щоденною ТОРТУРОЮ. Але для бидлоти СРСР був реальним Раєм. Тому вони і зараз ладні на УСЕ, аби повернути оті кухлі на ланцюгах. Щоби "тілігента" можна було впіймати біля бачка і крутнути його за вухо. 

 11.06.2017 01:12  Ковальчук Богдан Оле... для © ... 

Як же мені пощастило бути дитиною незалежної вже Неньки!
П.С. Дуже цікава історія. Повчальна і символічна. Дякую, пане Борисе, за таку оповідочку! 

БЛОГ "ВІЛЬНІ ТЕМИ"
02.09.2017 © Ковальчук Богдан Олександрович
Ідеальна ОС для письменника +102
07.08.2017 © Каранда Галина
Двері для школи, або Сон рябої кобили. +158
28.06.2017 © Ковальчук Богдан Олександрович
Найгірша книга +145
03.06.2017 © Борис Костинський
Життя в США. Інтерв`ю з самим собою +85
ВИБІР ЧИТАЧІВ
17.12.2014 © Микола Васильович СНАГОВСЬКИЙ
26.03.2012 © Піщук Катерина
09.12.2010 © Тундра
23.02.2013 © Тетяна Ільніцька
03.12.2011 © Т.Белімова
12.04.2012 © Т.Белімова
Літературне інтернет-видання "Проба пера" ставить за мету сприяти розвитку української культури та мови. У нас можна відшукати твори українською та російською мовами сучасних авторів України. Всі доробки віршів, прози, публіцистики друкують завжди самі автори або редактори за їх особистою згодою. На літературному порталі тільки вірші та проза сучасників.
© "Проба Пера" | 2008 - 2017
admin@probapera.org

Редакція сайту не завжди поділяє погляди та політичні вподобання дописувачів, тому відповідальність за зміст творів несуть самі автори ©  Авторські права на твори застережені і належать їх авторам
© Передрук матеріалів в електронних ЗМІ та на веб-сайтах дозволений тільки за наявності гіперпосилання на probapera.org
© Право на передрук творів у паперових ЗМІ та іншій поліграфічній продукції (а також відтворення у будь-який спосіб в аудіо чи відео форматах) належить авторам і дозволений лише за їх письмової згоди