11.06.2017 16:31
Без обмежень
66 views
Rating 0 | 0 users
 © Степан Лепех

Вірність

О, ні - тебе не проклинаю -

Своє кохання я виню, 

Хіба ж ти винна, що страждаю, 

Торкнувшись серцем до вогню?

Я не зумів тебе спалити

В обіймах щирих і палких, 

І не зумів тобі простити

Брутальних задумів чужих…

Я долю бачив в днях щасливих, 

Але раптово в мрії-сни

Зима ввірвалася зрадливо

І погасила світлячки…



І випив трунку я останок:

“Ти більш до мене не приходь!”

І ти пішла в зимовий ранок…

О, ні не ти – а тільки плоть, 

А ти зосталася зі мною, 

В моєму світі, в моїх снах:

Завжди жаданою, святою…

Звабливий усміх на устах -

Тебе такою знав і знаю -

Твоєї плоті не люблю, 

Я ту, зі снів, тепер кохаю

І їй я вірність бережу!

Близькі за тематикою матеріали шукайте в розділі Вірш, Для дорослих, Про кохання

Пропонуємо ознайомитися з наступною публікацією автора «Віртуальне кохання / Вірш | Степан Лепех». Якщо Ви пропустили, до Вашої уваги попередня публікація «Від кохання... / Вірш | Степан Лепех». Ще більше Ви зможете прочитати на персональній сторінці автора Степан Лепех.


Обговорення

Візьміть участь в обговоренні твору

Мене звати: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора

Публікації автора Степан Лепех

Літературні авторські твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя тощо