Ти будеш снитися мені
з рубрики / циклу «Тому що люблю»
Кохане серце проти течії несе до прірви всі думки.
Спускає сіті літній вечір, дощем вливається в струмки.
Я не забуду його подих, що додавав забраклих сил,
В обіймах чистої природи я знов підніму пару крил.
Як небо вже не встане рано й зірки сховають кілька мрій,
Я не забуду перші рани, я не забуду голос твій.
Я не забуду сонце чисте - моє світило у пітьмі.
Коли пожовкне перше листя, ти будеш снитися мені.