Незвичайний
Шкодую що рідко тебе зустрічаю,
Та знаю моя лише в тому провина.
А ти дивовижний, казковий, із раю.
Я поруч з тобою доросла - дитина.
В тобі розчиняюсь душею і тілом,
Не стану я більш затуляти фіранок.
Ти дня мого будеш надійним вітрилом.
Такий незвичайний... Звичайний світанок...
Київ, 05.07.2016
