Сахнулась правда
з рубрики / циклу «Тому що люблю»
Сахнулась з болем правда золота,
Пустила сльози, душу потрощила.
Вона мені відкрилась неспроста,
Хоча її я досі не простила.
Біжать рядки. Життя пройде перон,
Любов зірветься пташкою і зникне.
І знову дні минають, ніби сон,
Ніколи я до цього вже не звикну.
Прости за біль, весна моя, прости.
Гублюсь в серцях. Гублю хороші лиця,
Й коли вже хочу знищити мости...
Мені ж він знову, весно мила, сниться...!
