В моїй кімнаті швидко стигне час
Рядків без рими повна голова,
Сортую їх у різноваріанти.
Пульсують в скроні ледь живі слова –
Мої вчорашні антидепресанти.
Сплелись думки в жасминовий букет,
І розлетілись в білім хуртовинні.
Малюю фрагментарно твій портрет –
Лиш очі, теплі, сіро-павутинні.
В моїй кімнаті швидко стигне час,
Втрачають рівновагу підвіконня.
Я олівцем видовжую для нас
Дві лінії кохання на долонях.
Асиметричні контури речей
Згусають тінню на стінній палітрі.
Цілує вечір вигини плечей
І розчиняє день цей у повітрі.
