Сучасні вірші, проза, твори Літературні твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя
Корзина: +0

 [Логін]
 [Пароль]
16.06.2017 22:47Повість
 
Паралелі
30000
Без обмежень
© Гаврищук Галина

Паралелі

Атланти

2

Гаврищук Галина
Опубліковано 16.06.2017 / 42185

 

Ми зустрілись біля синього глибокого озера. Його огортали з одної сторони круті гори, з-за яких сходило сонце. Величезні дерева захищали берег. Подібні на сосни, але набагато вищі і рівніші, крони нагадували форму гриба. Таких дерев я не бачила.

Простір величний, відчувається спокійна впевненість і сила, що передається людині. Важко описати, бо я ніколи не відчувала подібного. Просто знала, що тут я земний бог, який може реалізувати любий свій задум. Причому, всі дії і думки гарантовано несуть в собі благородну суть… Як таке можливо?

− Тут нами опікуються виключно здорові провідники як позитивних так і негативних енергій, − відчула відповідь.


Озирнувшись, побачила щасливу у моєму розумінні пару віком під п’ятдесят. Хоча знала, що їм 186 і 240. З ідеальними сильними тілами, зростом вище нашого середнього. Гарні і розумні обличчя. Жінка з довгою косою каштанового відтінку, ніжними рисами і непояснимою плавністю у всьому − у рухах, голосі і думках(!!?). «Дідусь» − втілення ідеального і недосяжного у нашому просторі лицаря. Русявий, без сивини. Мабуть, тільки починають жити… Найбільше мене вразили їхні очі. Вони світились щастям так, як у нас світяться оченята немовлят, коли їх підкидають і боготворять. Атланти не втратили радість, набувши знань, що є невід’ємною рисою мудреців нашого світу. Про осудження чи гнів мова навіть не йде. Однозначно, я потрапила в казку.

Погляд зупинився на одежі. Не могла поворухнутись від здивування. Що було незвичним – інформація про все, на чому зупинялось око, стала доступною без зайвих потуг. Якось розуміла, що плаття Нурії (так її звали) і сорочка Рута(чоловіка) виткані з коноплі, дуже тонкої роботи, майже як шовк. Але не це мене вразило, а вишитий на них візерунок. Він мені відомий. Я недавно малювала його, використовуючи ті ж самі символи і кольори…! Це мандала імен навколо шиї з деякими символами, подібними на наші старослов’янські, але в поєднанні з направляючими додатковими знаками.

Сам символ створює торсійне поле і взаємодіє з магнітними потоками енергії людини, що приводить до запуску певної програми – в залежності від того, для якої цілі він вибраний. Додаткові направляючі знаки уточнюють область дії основного символу. В нашому світі люди чіпляють на себе зображення божества, руни чи мандал, але не використовують конкретних векторних додатків. І енергія, яка створюється при взаємодії двох магнітних тіл – людини і символу – просто розсіюється на все навколо, а не спрямовується на вирішення основної проблеми. Тому вони не діють на повну силу і не можуть зцілити ні дух, ні тіло. А силу мають космічну, бо взяті з вишини і вічні. Вони являються людям у всіх часах і паралелях. Зображення символів – це закодована інформація, яка знаходиться у ментальній сфері Землі і належить людям з розвинутим творчим потенціалом. Доступно всім, хто має справжнє бажання, окрім гордині( наче «ось, який я мудрий!»). Це повинна бути глибинна цікавість, яка краде ваш сон і вводить у медитацію в яві... Щось подібне на кохання.

Вишиті зображення імен у формі восьми кінцевої зірки наших з Гірою предків буквально світилися. Абетка, з якої складаються імена, потрапила до мене «випадково». Вона далась в руки без мого особливого бажання і пролежала в столі ще десь пів року. А потім покликала. Я загорілась ідеєю і стала малювати. З’являлись символи, яких раніш не знала. А ті, які бачила на малюнках, під пензлем змінювали форму. Відчувала, що не я малюю, а «хтось» моєю рукою. І тепер ці знаки бачила на атлантах. Вражена!

Кожне ім’я має звукову величину( із суми величин літер). У поєднанні з енергією власника створюється єдина і неповторна частота індивідуальності. Це наша радіохвиля, по якій ми можемо зв’язатися з усіма своїми паралелями у всіх часах, навіть з тією нашою особистістю, що вже розвинулась до рівня божественної гармонії. Слугує найсильнішим оберегом від хворі душевної і тілесної. Бо належить саме нам. Коли дух чистий, то зв’язує з інформаційною сферою моментально.

Рут і Нурія тихо посміхались. Вони відчували мою збентеженість і дали час оговтатись. Потім жінка промовила лагідним голосом: −Яке питання цікавить вас найбільше?

− Питання енергій, − швиденько вставила Гіра.

Атланти не здивувались, бо саме цього очікували. Вони самі продукували енергію, взаємодіючи з магнітним полем Землі. Перпетум мобіль, як називають це в нас. І там воно реальне…

НадрукуватиПортфоліо автора
*Збереження публ. для прочитання пізніше
15.06.2017 Проза / Повість
Паралелі (Частина № 2)
17.06.2017 Проза / Повість
Паралелі (Атланти)
Чудово Добре Посередньо
Найновіше
22.10.2017 © Августина Острів / Новела
Ацедія розуму
22.10.2017 © Августина Острів / Новела
Страхувальник життя
21.10.2017 © Меньшов Олександр / Оповідання
Якого кольору очі Горгони?
21.10.2017 © Дарія Китайгородська / Мініатюра
Моя кава
20.10.2017 © Маріанна / Мініатюра
Кава
Повість
17.06.2017 © Меньшов Олександр
Третя терція (( 35 ))
16.06.2017
Паралелі (Атланти)
10.06.2017 © Меньшов Олександр
Третя терція (( 34 ))
Сподобалось? Підтримай Автора, поділись посиланням:
Рейтинг: 5 (МАКС. 5) Голосів: 3 (3+0+0+0+0)
Переглядів: 37  Коментарів: 2
Тематика: Проза, Повість
ОБГОВОРЕННЯ
Мене звати: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора
 17.06.2017 22:29  © ... для Панін Олександр Миколайович 

Дякую вам 

 17.06.2017 17:38  Панін Олександр Мико... для © ... 

Реальність казки,
Відчуття досягнення,
Заворожує. 

БЛОГ "ВІЛЬНІ ТЕМИ"
02.09.2017 © Ковальчук Богдан Олександрович
Ідеальна ОС для письменника +65
07.08.2017 © Каранда Галина
Двері для школи, або Сон рябої кобили. +99
19.07.2017 © роман-мтт
Про те, що Гугл не знайде +104
28.06.2017 © Ковальчук Богдан Олександрович
Найгірша книга +109
ВИБІР ЧИТАЧІВ
26.11.2011 © Микола Щасливий
17.12.2014 © Микола Васильович СНАГОВСЬКИЙ
29.08.2010 © Віта Демянюк
20.01.2011 © Михайло Трайста
02.08.2011 © Оля Стасюк
27.11.2014 © Серго Сокольник
Літературне інтернет-видання "Проба пера" ставить за мету сприяти розвитку української культури та мови. У нас можна відшукати твори українською та російською мовами сучасних авторів України. Всі доробки віршів, прози, публіцистики друкують завжди самі автори або редактори за їх особистою згодою. На літературному порталі тільки вірші та проза сучасників.
© "Проба Пера" | 2008-2016
admin@probapera.org

Редакція сайту не завжди поділяє погляди та політичні вподобання дописувачів, тому відповідальність за зміст творів несуть самі автори.
«Проба Пера» - це культурний простір без ненависті, в якому повага між учасниками найвища та беззаперечна цінність.
©  Авторські права на твори застережені і належать їх авторам
© Передрук матеріалів в електронних ЗМІ та на веб-сайтах дозволений тільки за наявності гіперпосилання на probapera.org
© Право на передрук творів у паперових ЗМІ та іншій поліграфічній продукції (а також відтворення у будь-який спосіб в аудіо чи відео форматах) належить авторам і дозволений лише за їх письмової згоди