Сучасні вірші, проза, твори Літературні твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя
Корзина: +0

 [Логін]
 [Пароль]
17.06.2017 22:35Повість
 
Паралелі
20000
Без обмежень
© Гаврищук Галина

Паралелі

Атланти

3

Гаврищук Галина
Опубліковано 17.06.2017 / 42196

Філософія, − подумалось мені.

− Чому ж? – сказав Рут, − зараз ми покажемо реальний приклад.

Взявшись за руки, чоловік з дружиною закрили очі і простояли так хвилину. Потім тихо дивились один на одного ще трохи. Ми з Гірою відчули, що знаходимось під впливом їхніх полів. Стало спокійно, хотілось підняти руки і полетіти… Простір навколо наче намагнітився і здавалось, що тіло розклалась на частинки… Або що вони стали танцювати в якомусь певному такті з магнітним полем Землі і нас наче вже не було.

Нурія відійшла від берега на десять метрів і зупинилась перед кам’яною брилою розміром в куб. Поглядом покликала коханого. Ми поспіль за ним. Вони встали по обидві сторони брили – жінка зі сходу, чоловік із заходу. Розставили руки в сторони лодонями до центру над каменем – права на зустріч правій партнера, ліва на ліву і не зводили очей один з одного. Атланти настроїли свої частоти в резонанс між собою і магнітним полем землі. Це стало для мене дивиною. Адже, наша частота незмінна. Однак, якимось чином наші предки вміли підстроювати себе до загальнопланетарних магнітних потоків і зливатися енергетично з нелюдським потенціалом.

Диво-не-диво, але кам’яна брила піднялась над землею на висоту людського зросту і перенеслась по повітрі до берега озера.

− Угу, − згодилась Гіра, − це сила думки, яка бере потенціал для реалізації задуму в єднанні з егрегором матеріалізації.

− Щиро вдячна за пояснення, − не могла стриматись я.

− Та досить тобі, мені теорій також недостатньо…

Рут посміхався. Нурія пояснила:

− Це було переплетення жіночого і чоловічого початків, яке спроможне змінити частоту особистості і з’єднатись з частотою простору. Він дуальний. Два початки є у всіх речах земних. І тільки ввійшовши в гармонію з ним, можливо використати потенціал безконечності…

Нурія стурбовано запнулась. До неї підійшов Рут і взяв за руку. Їхні погляди були спрямовані в якусь точку і на обличчях відбились емоції нашкодивших малят. Ми нічого не розуміли, бо не бачили того, на кого вони дивились. Але відчувалась якась присутність… на емоційному плані. Ні-ні, це не страх, а щось на кшталт мами чи тата, який наставляє тебе на істинний шлях. В повітрі витала повага, але без страху за власний вибір і вчинок.

Я відчула спокійну репліку:

− Та енергія, яку ви використали двічі без корисного для нас усіх наслідку, могла бути спрямованою на обігрів цілого аруміна (так в них називали дім для сім`ї) протягом семи днів.

− Так, величний, − заявив Рут, − та в нас були важливі мотиви, зв’язані з навчанням дітей твоїх з інших часів і паралелей.

По мені пішли мурахи. Схоже, що і Гіра втратила можливість рухатись. Спокійно чи просто, але наш менталітет не витримував так запросто стояти поруч з тим, хто не волів нам показатись…

Захотілось кудись втекти, наче ти причина якогось конфлікту, але не можеш виказати жодного аргументу на свій захист. Що я знала на сто процентів, так те, що мій стах був відомий всім і йому. Тому, погляди атлантів і ще «чийсь» я відчула на маківці. Затягнулась пауза.

Через мить там, де нікого не було, став вимальовуватись образ великого дивного дракона, більше подібний на красиву жінку, ніж на ті зображення міфічних істот, яких зображають художники нашого простору. Він переливався пастельними кольорами веселки і сяяв переливами на ніжній чешуї. Я вже бачила подібного тоді, коли з Катериною заглядала через скло, яке оберігало початок людства від нас – тих, хто в карантині. Зрозуміла, що це улюблений образ, який він обирає для контакту… Відчула, що боятись нічого, бо захотілось заховатись під крило.

Та оглядини дракона були не довгими. Він перетворився на полум’яну хмару, а потім на кольорового птаха, значно меншого за розмірами, − як наш орел. Хоч і від цього велич не зникла.

Зрештою, птах продовжив викладати своє бачення ситуації для Рута і Нурії далі:

− Ви маєте право визначати пріоритети. На мою думку, фокуси без підготовки не доречні. Дівчатам хотілось доказів (мені здалось, що це гумор). Тому я зробила всю роботу за вас. Надіюсь, більше не будемо розтрачувати наш творчий потенціал даремно?

− Так, мамо, дякую тобі, − з повагою промовила Нурія.

Птах нагородив нас теплом погляду і зник.

− Він не заборонив нам пізнати ваші таємниці? – перепитала Гіра атлантів.

− Деякі, − толерантно відповів Рут, − ті, які вам не зашкодять…

− Нам, здається, можна показати все, − тихо сказала я, − бо цивілізацію не перенесеш в наш світ. А про фокуси і говорити годі. Як в цирку.

Гіра штурхнула мене:

− Не ніяковій від примітивного мислення. В тебе є шанс перенести ідеї у свою паралель. Може хтось інший домислить.

− Я й кажу, − кіно без розуміння і навичок…

Нарешті Нурія не витримала мого песимізму:

− Гарантую тобі, що деяку інформацію ти винесеш з користю для багатьох людей. Це ж по її волі ти потрапила сюди, то й виконуй план…

− Тоді, покажіть свій дім. Вірніше, − арумін.

− Просимо, − засміявся Рут…

До їхньої домівки було зовсім недалечко, − метрів триста. Цікавість знову захопила нас…

НадрукуватиПортфоліо автора
*Збереження публ. для прочитання пізніше
16.06.2017 Проза / Повість
Паралелі (Атланти)
18.06.2017 Проза / Повість
Паралелі (Атланти)
Чудово Добре Посередньо
Найновіше
29.06.2017 © Арсеній Троян / Оповідання
Каструля-рок
28.06.2017 © Дарія Китайгородська / Мініатюра
Коли б свині крила…
28.06.2017 © Липа Ольга - Душа Українки / Есе
Есе на твiр Т. В. Белiмовой "Зайва хвилина"
28.06.2017 © Меньшов Олександр / Повість
Третя терція (( 38 - 39 ))
28.06.2017 © Меньшов Олександр / Повість
Третя терція (( 37 ))
Повість
17.06.2017
Паралелі (Атланти)
17.06.2017 © Меньшов Олександр
Третя терція (( 36 ))
Сподобалось? Підтримай Автора, поділись посиланням:
Рейтинг: 5 (МАКС. 5) Голосів: 2 (2+0+0+0+0)
Переглядів: 17  Коментарів: 4
Тематика: Проза, Повість
ОБГОВОРЕННЯ
Мене звати: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора
 18.06.2017 09:09  © ... для Панін Олександр Миколайович 

Зацікавили. Сьогодні ж прочитаю. Дякую. 

 17.06.2017 23:39  Панін Олександр Мико... для © ... 

Олесь Бердник "Зоряний Корсар" повинен бути в онлайн.


запорожці, як нащадки Зоряних капітанів.

 17.06.2017 23:14  © ... для Панін Олександр Миколайович 

Відстаю, не чула про такого. Можливо, він також побував там... 

 17.06.2017 22:48  Панін Олександр Мико... для © ... 

На мій погляд, певна парарель зі світами О. Бердника. 

БЛОГ "ВІЛЬНІ ТЕМИ"
28.06.2017 © Ковальчук Богдан Олександрович
Найгірша книга +17
28.06.2017 © роман-мтт
Зі святом! +8
03.06.2017 © Борис Костинський
Життя в США. Інтерв`ю з самим собою +40
28.05.2017 © Борис Костинський
Порівняння українських та російських літсайтів +69
ВИБІР ЧИТАЧІВ
29.08.2010 © Віта Демянюк
28.06.2017 © Дарія Китайгородська
11.12.2012 © Каранда Галина
28.06.2017 © Липа Ольга - Душа Українки
28.02.2010 © Журналіст
24.05.2013 © Озерова Альона
Літературне інтернет-видання "Проба пера" ставить за мету сприяти розвитку української культури та мови. У нас можна відшукати твори українською та російською мовами сучасних авторів України. Всі доробки віршів, прози, публіцистики друкують завжди самі автори або редактори за їх особистою згодою. На літературному порталі тільки вірші та проза сучасників.
© "Проба Пера" | 2008-2016
admin@probapera.org

Редакція сайту не завжди поділяє погляди та політичні вподобання дописувачів, тому відповідальність за зміст творів несуть самі автори.
«Проба Пера» - це культурний простір без ненависті, в якому повага між учасниками найвища та беззаперечна цінність.
©  Авторські права на твори застережені і належать їх авторам
© Передрук матеріалів в електронних ЗМІ та на веб-сайтах дозволений тільки за наявності гіперпосилання на probapera.org
© Право на передрук творів у паперових ЗМІ та іншій поліграфічній продукції (а також відтворення у будь-який спосіб в аудіо чи відео форматах) належить авторам і дозволений лише за їх письмової згоди