Сучасні вірші, проза, твори Літературні твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя
Корзина: +0

 [Логін]
 [Пароль]
18.06.2017 13:07Повість
 
Паралелі
10000
Без обмежень
© Гаврищук Галина

Паралелі

Атланти

4

Гаврищук Галина
Опубліковано 18.06.2017 / 42208

Ліс, по якому ми йшли, виглядав як доглянутий парк. Доріжка викладена рівними каменями. Квіточки навколо – як в нас, польові, радували око ніжними фарбами. Спів птахів – як вдалий задум, також був незмінним.

Ми вийшли на величезну поляну в квадратний кілометр. Там, в далині, було видно кольорові гори. Побачивши арумін, я ахнула. Він нагадував форму хатки равлика висотою як наш триповерховий будинок. Верхня третина була скляна, вірніше викладена з кольорової прозорої мозаїки. Зображення нагадувало все ті ж оберегові символи у вигляді спіралі, здебільшого присвячені для отримання вищих знань та створення рівноваги між світлом і темрявою. Мене трохи здивувало, що темній енергії вони присвячували більше уваги, але я вмить зрозуміла, що саме вона – знання. Головне, над чим сконцентровувалась увага, − це те, щоб не дати їй розлютитись і не перетворити з розвитку на гнів. Світло ж відповідало тільки за любов.

За аруміном було видно конюшню, також під сферичним куполом. Біля неї на двох кониках катались хлопчик і дівчинка років десяти. Я тільки уявила, як вони летять по полю з радісними обличчями назустріч вітру, і мене охопив жаль за наше життя…

Ще далі було видно сад. В якомусь системному порядку, по сторонах будівель, стояли глиняні горщики з квітами різних відтінків…

Поки я крутила головою, дітки на кониках вже були біля нас. Ось тут нас з Гірою чекав сюрприз, − дівчинка Ліна, внучка атлантів, − наше попереднє втілення. Вона засміялася, для неї це не диво, а зрозумілі речі. Тобто до її рівня знань ми з Гірою не доросли. Ліночка помахала нам ручкою і полетіла на білому конику вдаль.

У наших повожатих було четверо дітей вже зі своїми сім’ями. Тільки наймолодший Квін став воїном і присвятив себе служінню людям. Відразу з’явилась думка : « Від кого захищатись, якщо вони такі правильні?» І Квін мене зрозумів. Стало ніяково, бо вони всі читають думки. Та, я почула відповідь без слів ( мабуть, і спілкуються як телепати. Аж сумно) : «Більше пізнань−більша небезпека». Також взнала, що він вибраний богом, могутній і небезпечний для ворога. Народився з даром трансформування тіла і телепортації. Не те, щоби він міг перетворитися на зайця, а так змінював простір навколо себе, що формував інший видимий образ для чужого ока. На це потрібно було багато творчих енергій і без допомоги енергії землі, цього не зробиш. Тобто, він був справжнім земним богом…


− Чому арумін має форму равлика? – запитала Гіра у Рута.

− Для гармонії з космічною енергією. Всі потоки циркулюють по спіралі, очищають від зайвого негативу проти часової стрілки і заряджають в протилежний бік. Так ми можемо настроїти себе без зайвих зусиль для вироблення енергій.

− А якщо не в аруміні, то не можете?

− І так реально, тільки зусиль більше. Ти ж бачила в лісі. Там потрібно було запустити циркуляцію всіх земних семи чакр, ввійти в резонанс з жіночим і чоловічим початком, підстроїти його до частот простору і зусиллям творчої думки перебудувати реальність. На це йде багато сил. А в аруміні енергія для резонансу настроюється сама.

− Поясни мені доступніше.

− Всі люди наділені двома початками. Не важливо, який у якої статі домінуючий. Дві півкулі мозку – жіноча права з лівою рукою, чоловіча ліва з правою. Він цього різні способи мислення. Чоловік мислить першим реальним вектором, наявністю фактів і логікою. Жінка – другим вектором, внутрішнім баченням, підсвідомо. Суть сказаного жінкою ніколи не лежить на поверхні, тут завше є підтекст чи намір, якого чоловікові першим вектором не зрозуміти. І допомога аруміну в тому, щоб ці два вектори з’єднати. Енергія жінки йде назовні як очистка. Чоловіка – всередину як заряд. Спіраль в спіралі. Так вони взаємодіють і перемішуються. І дві статі починають мислити двома способами . Створюється гармонія між чоловіком і жінкою. Тільки так ми можемо настроїти себе на резонанс між собою і магнітним полем Землі, що вміщає в собі також ці складові.

− Два вектори, − втрутилась я, − але ж повинен бути ще один, оскільки простір тривимірний…

− Цілком вірно, − підтримала мене Нурія. – Третій вектор це дія, що супроводжується обміном енергії з простором. Ви ж розумієте, що мислення чоловіка та жінки, їх вчинки, емоції та бажання спрямовані на вироблення певного заряду енергії для всесвіту. Простіше – ми виробляємо енергію своїми зусиллями – фізичними чи розумовими, не важливо. І летить вона у певному напрямку до того егрегора, що передає її далі – у світло чи у тьму, також не важливо. Там вони компенсують одне одного і створюється рівновага. Звичайно ж, проблема є, коли негатив нічим компенсувати, бо тоді він повертається назад до нас у вигляді невдач чи стихійного лиха. Врівноважена енергія вже летить до Творця і знову до нас. З того, що ми виробляємо, для себе любимих нам залишається третина для реалізації свого задуму. Довго не треба думати, щоб відповісти на запитання « навіщо ми живемо»…

− Звідки у вас негатив, якщо ви такі розумні, − підтрунила я.

− Природний від холоду, невдач у реалізації непотрібних задумів. Це принижує…Від певного виду заздрощів через досягнення інших людей і дух змагань… У нас починаються проблеми. Саме тому існує військо, щоб втихомирювати тих, хто захворів. Вони стають небезпечними для всіх. Мають бажання правити іншими…

Гіру щось хвилювало:

− Що означає «третина виробленої енергії залишається нам»?А яка частина належить людям в наших світах?

− Десята, − вставив Рут.

− Ви хочете сказати, що ми щось робимо, думаємо, стараємось і хочемо, а нам для реалізації задумів залишається 10% виробленої енергії? Так виглядає, ніби годуємо паразитів…

− Певною мірою так і є. Але ви запросто можете збільшити ту кількість до третини. А якщо постараєтесь, то можете залишити собі і половину, як ми. Ну, а інша половинка повинна належати нашій матері і батькові в одному. Для обміну.

Я не могла стримати розчарування :

− Так куди дівається енергія наших зусиль? Як її повернути?

Нурія обняла мене і тихо мовила:

− Захистити себе, навчитись трансформувати хворий негатив який годує паразитів і взяти цю вільну енергію. Це функція жінки. Головне – використати магію, дану кожній з народженням. Як мелодійний голос, плавні рухи, спокійний дух, доброта і ласка. Тут частоти, яких не пробити ніякому злу. Я покажу вам…

НадрукуватиПортфоліо автора
*Збереження публ. для прочитання пізніше
17.06.2017 Проза / Повість
Паралелі (Атланти)
01.07.2017 Проза / Повість
Паралелі (Атланти)
Чудово Добре Посередньо
Найновіше
17.12.2017 © Світлана Нестерівська / Казка
Ірем.Дзвін
16.12.2017 © Дарія Китайгородська / Мініатюра
Кожному – свій сопілкар
15.12.2017 © Маріанна / Мініатюра
Аеропорт
12.12.2017 © Дарія Китайгородська / Мініатюра
Секс, текст і всі-всі-всі
11.12.2017 © ГАННА КОНАЗЮК / Мініатюра
Нотатки сорокарічної дівчинки
Повість
01.07.2017
Паралелі (Атланти)
18.06.2017
Паралелі (Атланти)
16.06.2017
Паралелі (Атланти)
Сподобалось? Підтримай Автора, поділись посиланням:
Рейтинг: 5 (МАКС. 5) Голосів: 1 (1+0+0+0+0)
Переглядів: 34  Коментарів: 8
Тематика: Проза, Повість
ОБГОВОРЕННЯ
Мене звати: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора
 20.06.2017 21:30  © ... для Ольга Білицька 

дуже вдячна... надихнули. 

 20.06.2017 10:05  Ольга Білицька для © ... 

Кожен уривок повісті захоплює: у Вас така багата уява, а ще відчувається велика кількість знань з найрізноманітніших галузей. Хочеться читати і швидко и повільно водночас, щоб стежити за сюжетом і «посмакувати» текст. 

 18.06.2017 22:03  © ... для Панін Олександр Миколайович 

Вони швидше насилають на мене перешкоди у вигляді невіри в те, що мої думки можуть щось змінити в світі і я опускаю руки. А потім знову находить натхнення, яке не в силі стримати. Мирюся з ними "обома"( це про провідників). Благо, хоч проблеми зцілились.Тепер спокійно і наче вже нічого не треба... Хитрий хід для того, щоб перестати писати. Ви також знаєте набагато більше, а писати про це не маєте як...(чомусь так відчулось. Пробачте, якщо не права) З повагою.

 18.06.2017 18:13  Панін Олександр Мико... для © ... 

Ви можете набагато більше, але це - надзвичайно довгий і важкий шлях. можливі напади темних сутностей у вигляді небажаних думок. сумнівів тощо.
Залишається тільки побажати Терпіння, Злагоди і Світу.
З повагою 

 18.06.2017 18:03  © ... для Ольга Моцебекер 

Дякую, дуже приємно. 

 18.06.2017 18:01  © ... для Панін Олександр Миколайович 

За "О" дякую. тричі переправляла, коли писала, понадіялась в сліпу.. Ризик є завжди. Однак, коли людина маючи нечисті наміри почне розвивати дух і зблизиться з енергією Всесвіту, то зцілиться. Простіше - їй не дозволено буде використати нове знання на шкоду комусь. Колись і атланти допустили рокову помилку.Але вони мали набагато більші можливості знищити світ, ніж ми. Тепер є їхній досвід, то цього більше не повториться. Ви, як завше, влучаєте в ціль.Я майже рік вагалася -- писати про все це чи ні. А потім - раз і зрозуміла, що люди недорозвинуті просто не повірять і не прочитають, тим більше не зможуть запустити всі чакри одночасно, бо це для чистих... ( До речі, я можу тільки 5). 

 18.06.2017 14:59  Ольга Моцебекер для © ... 

До душі повість, прочитала відразу усі частини, написано дуже цікаво. З літературної точки зору, на мій погляд, дуже добре. Читатиму й надалі)

 18.06.2017 14:05  Панін Олександр Мико... для © ... 

Чудово.

Але. Чи не занадто відверто? Чи не існує небезпека передати зайве Знання у непевні руки?

БЛОГ "ВІЛЬНІ ТЕМИ"
02.09.2017 © Ковальчук Богдан Олександрович
Ідеальна ОС для письменника +103
07.08.2017 © Каранда Галина
Двері для школи, або Сон рябої кобили. +161
28.06.2017 © Ковальчук Богдан Олександрович
Найгірша книга +146
03.06.2017 © Борис Костинський
Життя в США. Інтерв`ю з самим собою +88
ВИБІР ЧИТАЧІВ
20.01.2011 © Михайло Трайста
26.11.2011 © Микола Щасливий
29.08.2010 © Віта Демянюк
04.10.2011 © Марина
09.12.2010 © Тундра
23.02.2013 © Тетяна Ільніцька
Літературне інтернет-видання "Проба пера" ставить за мету сприяти розвитку української культури та мови. У нас можна відшукати твори українською та російською мовами сучасних авторів України. Всі доробки віршів, прози, публіцистики друкують завжди самі автори або редактори за їх особистою згодою. На літературному порталі тільки вірші та проза сучасників.
© "Проба Пера" | 2008 - 2017
admin@probapera.org

Редакція сайту не завжди поділяє погляди та політичні вподобання дописувачів, тому відповідальність за зміст творів несуть самі автори ©  Авторські права на твори застережені і належать їх авторам
© Передрук матеріалів в електронних ЗМІ та на веб-сайтах дозволений тільки за наявності гіперпосилання на probapera.org
© Право на передрук творів у паперових ЗМІ та іншій поліграфічній продукції (а також відтворення у будь-який спосіб в аудіо чи відео форматах) належить авторам і дозволений лише за їх письмової згоди