19.06.2017 20:24
для всіх
153
    
  4 | 4  
 © Душа

"Оплот М-Х Святинь. Мечеть Омейядів "

«Оплот М-Х Святинь. Мечеть Омейядів »

з рубрики / циклу «Сирія нарис»

"Оплот Мусульмано-Христиаских Святинь і Віротерпимості. Мечеть Омейядів"


Історико - біографічний нарис. Продовження...



У стародавні часи, зробивши подорож з Аравії, датовану IX тисячоліттям до н. е.., на березі Великого Євфрату (1), у пошуках нових територій і угідь, в Сирії влаштувалися арамейцы (2), які є корінними жителями цій благодатній Землі, де на початку нашої ери, активно розвивалося Христиансво, розроблялися канонічні Ікони та статути, невід`ємну частину Біблійної історії пам`ятає і зберігає ця Земля, будучи праматір`ю подвижників, поборників і Великих Отців Східної Церкви ( серед них: преподобний Іларіон Великий — засновник чернецтва в Палестині; святитель Іоанн Золотоустий, який народився в Антіохії, і написав тут свої найбільші праці, шанується, як один з трьох Вселенських Святителів і вчителів; преподобний Іоанн Дамаскін, шанується серед Отців Церкви; Симеон Стовпник, засновник аскези — столпничества(3); преподобний Ігнатій Богоносець, Священномученик, другий єпископ Антіохійський, один з Отців Східної церкви, та багато інших).



Антіохійська Православна Церква (сирійська) - один з чотирьох стародавніх Східних патріархатів Вселенської Церкви, згідно Священного переказу, заснований в 37 році, Святими апостолами Петром і Павлом. З 451 року вона отримала статус Патріархату, юрисдикція якого поширюється на Сирію, Ліван, Ірак, Кувейт, ОАЕ, Бахрейн, Оман, також арабські парафії в Європі, Північній і Південній Америках, Австралії. Титул предстоятеля Антіохійської церкви: Блаженніший Патріарх Великої Антіохії, Сирії, Кілікії, Месопотамії та всього Сходу, Іоан Х, а його офіційною резиденцією є кафедральний Собор Святої Діви Марії в Дамаску. У середині VII століття, в Сирію переселилися араби, значно перевершують арамейцев за чисельністю, які, звичайно, як це властиво світової історії, робили активні заходи, спрямовані на звернення арамейських Християн в Іслам.



Дані події закарбувала і історія Мечеті Омейядів відома, як Велика Мечеть Дамаска— найбільша в Сирії, і одна з найшанованіших в арабському світі. У стародавні часи на її місці розташовувався Храм Хадада (4), пам`яттю про який служить базальтова стела у вигляді сфінкса, на території комплексу. А в римську епоху тут процвітав - храм Юпітера (5), що зберігся до наших днів у вигляді шестиколонной Тріумфальної арки. Пізніше, на території цього святилища, була зведена Християнська Церква на честь Іоана Хрестителя. В 636 році, у зв`язку з арабським завоюванням Дамаска, до Храму була споруджена прибудова для мусульманських Богослужінь. З тих пір, це Святе місце стало однаково шанованим, як для християн, так і для мусульман, де фактично співіснувала Християнська Церква з Мечеттю, і протягом 70 років, "пліч-о-пліч" молилися представники обох братніх релігій. Однак, при Омейядском халіфі аль-Валіде I ібн Абдул-Маліка, в 706 році, ця Церква була викуплена у Християн (прим. автора - ймовірно в адміністративному порядку), а в 715 році на її місці споруджена нині існуюча Мечеть, створювала протягом 10 років, і відрізняється особливою величчю і красою архітектури, яка вміщує до 12 тисяч віруючих під своїми склепіннями, і приблизно стільки ж у дворі. Примітно, що в ній збереглася купіль для Хрещення немовлят, а так само Православна Каплиця, в скарбниці якій зберігається голова Іоана Хрестителя (прим. автора - ймовірно, частину голови)(6), Святиня однаково шанована обома релігіями. Існує переказ, що Мечеть зведена на місці могили цього Святого. Так само на території, що прилягає до ній спочиває поховання Салах-ад-Діна, Султана Єгипту, Іраку, Хіджазу, Сирії, Курдистану, Ємену, Палестини, Лівії (роки життя 1137 -1176), і глава онука пророка Мухамеда — Хусейна, мученика Ісламу.


Слід зазначити, що з мінаретів мечеті Омейядів у Дамаску присвячений Ісусу Христу (в Ісламі - Пророку Ісі). Так як у сирійців є повір`я, що під час Страшного суду Спаситель спуститься до його підніжжя, а тому, у його двері щодня стелиться благодатний килим. Вхід в Мечеть для Християн - вільний з дотриманням правил перебування на її території (відсутність взуття на ногах, благочестива форма одягу і т. д.) Бо тут, у стародавніх витоків, Християнство та Іслам невіддільні. І Слава Богу, що такі місця на Землі ще існують.



***


P . S: Автор нарису - колишній місцевий житель Сирії (Дамаск - Хомс - Масьяф (мухафаза Хами)). Де пройшли кращі роки (більше трьох років) мого життя та життя моєї родини, а в порівнянні з вічністю - це звичайно зовсім недовго)))) А в порівнянні з великими мудрецями, я звичайно наївна, бо, на відміну від них, знаю що кажу))) На відміну від всезнайок, я розсудлива, і кожен день дякую Богу за Його Благодать, а не власну досконалість))))


Якщо Ви скажете, що мої дитячі роки пройшли в Сирії, де я виросла і розквітала разом з гірськими маками, а тому я нібито фантазую. То "фантазую" я на основі реальних подій, реальних років, на відміну від тих, хто сумнівається в моїй щирості. Та й дитячі враження самі чесні і виправдані. Я була избалованною дитиною, і якщо б мені було хоч в чомусь некомфортно, я це відчула б і розповіла Вам. Та й порівнювати мені вже було з чим. Залежить адекватність від віку? Адекватність - складова інтелекту і психічних характеристик, тому між нею і віком - немає зв`язку. Якщо у Вас все ще є сумніви, то я проживала в Сирії не одна, і всі мої свідчення підтверджуються показаннями моїх батьків і старших товаришів.


Але якщо у Вас залишилися сумніви, адже Ви можете просто не читати мої спогади, якими я щиро хочу поділитися з Вами. Переміг той, хто зумів розкрити Душу, поза цензури, що веде своє значення від стереотипів! До нових зустрічей!

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 20.06.2017 09:17  Тетяна Белімова => © 

А взагалі Ви започаткували хорошу традицію - оповідати про місця, які вразили. Я вже багато писала про улюблену Сербію і про Фрушку Гору. Матиму час - систематизую і оформлю в окремий твір. Також про Литву чудові спогади - ще в докомп`ютерну еру - які треба набирати))) Але найбільше хочеться писати про Україну))) І почну з Вашої улюбленої Полтавщини - із незабутньої Опішні і Диканьки)))) 

 20.06.2017 09:14  Тетяна Белімова => © 

Дякую, що поділилися, пані Олечко)) Дуже цікаво і пізнавально)) А про те, щоб побувати там, можна лише мріяти. Стільки планів і місць для відпочинку, а відпустка лише одна)))) Вважаю, що Вам пощастило жити в такій країні))))
Як не дивно, Ваша насичена описами прекрасних споруд оповідь надихнула написати щось про Україну. Хай навіть у коментарі до Вашого спогадів. Я не знаю, чи Ви були в Київській і Почаївській Лаврах? Це місця, із яких направду не хочеться йти... Не знаю, чим пояснити цей ефект... Не думаю, що йдеться лише про вишукану, досконало відреставровану архітектуру. Як на мене, це потужна енергетика. А ще відчуття, що цю рукотворну красу створили українці, наші предки, які жили на цій благословенній землі і залишили по собі незабутню пам"ять.
Водночас в Україні і дуже багато природних див. У суботу член моєї родини рушає на острів Джарилгач. Буду чекати на світлинки і розповіді. Поки що хочу показати невеличкий шматочок цього чуда чудного)))