19.06.2017 23:58
Без обмежень
61 views
Rating 5 | 1 users
 © Марянич Михайло Миколайович

Мрія

 

Із цнотливо зашторених вікон

силуети чиїхось життів, 

все що є те за мить уже зникне

в міріадах уявних світів...

Місяцевим все сяйвом залите, 

ліхтарі комплексують навкруг, 

і кортить отим сяйвом відмити

ліс по лікті скривавлених рук.

Повернути всевишнему совість, 

хай людиною стане на мить, 

а самому засісти за повість, 

поки совість ота не болить.

І писати її натщесерце

колоритним гусиним пером, 

і змішати чорнило із перцем, 

щоб папери як слід пропекло.

І ніде не поставити крапок, 

щоб ні краю йому ні кінця...

І нарешті на собі пізнати

ніжний біль з тернового вінця.



м. Одеса 19.06.2017 р.



Близькі за тематикою матеріали шукайте в розділі Філософський вірш, Про людину, Про життя і смерть, Про душу, Про Бога

Пропонуємо ознайомитися з наступною публікацією автора «Євангеліє в сто п’ятдесят ватт / Мініатюра | Марянич Михайло Миколайович». Якщо Ви пропустили, до Вашої уваги попередня публікація «Битіє / Філософський вірш | Марянич Михайло Миколайович». Ще більше Ви зможете прочитати на персональній сторінці автора Марянич Михайло Миколайович.


Сподобалось? Чудово? Класно? Корисно? Нецікаво та посередньо?


Обговорення

Візьміть участь в обговоренні твору

Мене звати: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора
 05.07.2017 09:12  © ... => Каранда Галина 

Дякую) 

 05.07.2017 05:25  Каранда Галина => © 

як я це могла пропустити??? супер... 

Публікації автора Марянич Михайло Миколайович

Літературні авторські твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя тощо